В яких країнах айтiвцям краще – газета «Харьковские известия»

Через тотальне впровадження цифрових технологій в будьякий аспект людського життя в світі утворилася нестача кваліфікованих ІТ-фахівців. Це, в свою чергу, спровокувало посилення конкуренції між розвиненими країнами світу за талановитих спеціалістів в сфері ІТ. Саме ці люди розробляють і впроваджують інноваційні продукти з високою доданою вартістю, підвищують конкурентоспроможність економіки і стимулюють економічне зростання країни. Вони є рушійною силою третьої і четвертої промислової революції.

У конкуренції за таланти з Польщею, Німеччиною, Нідерландами, Великобританією, США, Естонією (переважно саме в ці країни переїжджають українські ІТ-фахівці) Україні поки нема що запропонувати, крім найнижчої на ринку ставки оподаткування заробітної плати. На відміну від перелічених країн, у нас зношена і застаріла інфраструктура системи освіти, охорони здоров’я, деградує транспортна система, правоохоронна і судова система корумповані, складна екологічна ситуація, на Сході країни відбуваються воєнні дії. Разом з тим, незважаючи на очевидний дисбаланс в конкурентних перевагах України порівняно з розвиненими країнами, український парламент і уряд роками не полишають спроб змінити порядок оподаткування заробітної плати ІТ-фахівців в бік збільшення ставки оподаткування.

Сьогодні працівники ІТ-галузі з зарплати платять напряму в бюджет податок розміром 5 %, оскільки більшість фахівців працюють з ІТ-компаніями як приватні підприємці третьої групи.

Інші 95 % вливаються в економіку країни, і, зокрема, в економіку конкретних міст. Ці кошти витрачаються на оренду/купівлю нерухомості, купівлю автомобілів і нафтопродуктів, на продуктовий, побутовий, будівельний рітейл, ресторанний бізнес, індустрію розваг, лайфстайл, спорт, транспорт, туризм, банківський сектор і т. ін. Темпи розвитку ключових галузей країни значною мірою залежать від фінансового стану українського середнього класу — ІТ-фахівців. Кожна їх витрата, як і витрата будь-якого іншого громадянина, в перелічених галузях опосередковано обкладається податками, адже, як відомо, 60 % усіх доходів держави — це податки саме громадян.

Кожен місяць 192 тисячі українських ІТ-спеціалістів отримують приблизно 384 млн дол., або 10,6 млрд грн як заробітну плату (якщо взяти 2000 дол. за середню зарплату по галузі).

Це сума, яку українські ІТ-компанії щомісяця «заводять» в країну для оплати праці. За рік в країну на виплату заробітних плат надходить приблизно 4,6 млрд дол., або 127,2 млрд грн.

Головною передумовою зростання української ІТ-галузі, як з точки зору кількості фахівців, так і з точки зору обсягу коштів, які вона вливає в економіку країни, є чинна ставка оподаткування заробітної плати.

Вона забезпечує ІТ-спеціалістам найбільш високе співвідношення чистого щомісячного доходу до витрат порівняно з цим показником в розвинених країнах світу. Простіше кажучи, у людей на руках залишається набагато більше вільних коштів після здійснення обов’язкових витрат.

Відповідно до приблизного розрахунку, Україна сьогодні більш приваблива для ІТ-фахівців з точки зору співвідношення доходу до обов’язкових витрат.

За цим показником Україна випереджає навіть Білорусь, де діє спеціальний податковий режим для ІТ-галузі — 10 % податок на заробітну плату. До подібного висновку наприкінці 2019 дійшли також дослідники видання «Хабр».

Очевидно, що в разі збільшення податкового навантаження співвідношення зменшиться.

Чим ближче показник України наблизиться до показника Польщі, тим більше аргументів з’явиться у спеціалістів української ІТ-галузі для релокейту в сусідню країну, і тим менш конкурентоздатною ставатиме вітчизняна ІТ-галузь. Це може призвести до стагнації галузі, що, безсумнівно, відіб’ється і на динаміці розвитку інших споживчих галузей економіки.

У разі підвищення податків Україна не зможе конкурувати за ключових для галузі фахівців рівня senior software engineer (старший інженер-програміст), які допомагають випускникам технічних вузів отримати кваліфікацію інженера-розробника чи інженера-тестувальника. Відбудеться їх масовий відтік за кордон, як це вже було в 2013—2017 роках.

За даними проведеного у 2017 році дослідження профільного видання DOU, через бажання спокійного і безпечного життя з України виїхали за кордон переважно на постійне місце проживання найбільш досвідчені ІТ-фахівці.