Аналіз регуляторного впливу до проекту рішення Харківської міської ради «Про внесення змін в рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12»
Аналіз регуляторного впливу
до проекту рішення Харківської міської ради «Про внесення змін в рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності суб’єктів господарювання у сфері інформаційних технологій та зв’язку»
Цей аналіз регуляторного впливу розроблений на виконання та дотримання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV, з урахуванням Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.
Аналіз визначає правові та організаційні засади реалізації проекту рішення Харківської міської ради «Про внесення змін в рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності суб’єктів господарювання у сфері інформаційних технологій та зв’язку» як регуляторного акта.
1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
Масове використання комп’ютерних технологій та Інтернет-зв’язку в побуті, бажання отримувати якісні телевізійні сигнали призвело до хаотичного, неконтрольованого процесу розміщення телекомунікаційних мереж, які забезпечують надання зазначених послуг.
Суб’єктами підприємницької діяльності, що працюють на ринку надання телекомунікаційних послуг, створено ситуацію, коли місця загального користування, комунікаційні шахти, підвальні приміщення, технічні поверхи і дахи житлових будинків обплутані різноманітними кабелями, прокладання яких ведеться на власний розсуд без дотримання будь-яких правил та узгоджень. Наслідками таких дій стають руйнація покрівель, стін та вентиляційних систем, захаращені технологічні проходи та отвори, пошкоджені панелі перекриття. Крім того, кабель прокладається по каналах існуючих інженерних мереж, що ускладнює їх обслуговування та ремонт.
Основна проблема, яка існує в сфері господарських відносин при наданні телекомунікаційних послуг та яку необхідно розв’язати шляхом прийняття даного регуляторного акта, є упорядкування діяльності розміщення телекомунікаційних мереж та технічних засобів телекомунікацій у житлових, нежитлових будівлях, спорудах та на земельних ділянках комунальної власності шляхом моніторингу та координації їх розміщення.
Цей документ також включає аналіз потенційного впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави.
Визначена проблема не може бути вирішена за допомогою ринкових механізмів, оскільки останні не мають імперативного характеру та базуються на принципах диспозитивності.
У залежності від масштабу та характеру цієї проблеми можна навести декілька основних груп, яких стосується ця проблема, та визначити проблеми для них:
• споживачі телекомунікаційних послуг, громадяни міста (недостатня якість наданих послуг, недбале ставлення до майна територіальної громади, шкідливий вплив);
• суб’єкти господарювання, що розміщують телекомунікаційні мережі та технічні засоби телекомунікацій у житлових, нежитлових будівлях, спорудах та на земельних ділянках комунальної власності (невизначеність та непрозорість процедури);
• міська влада (погіршення стану житлових будівель, погіршення іміджу влади).
Отже, визначена проблема досить гостра та потребує термінового вирішення шляхом внесення змін до рішення Харківської міської ради 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності суб’єктів господарювання у сфері інформаційних технологій та зв’язку».
Проект рішення розроблено з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Відомчих будівельних норм України проектування телекомунікацій В.2.2-45-1-2004 «Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди», затверджених наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 30.03.2004 № 62, Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету з будівництва та архітектури України від 18.05.2005 № 80.
2. Мета та цілі правового регулювання
Мета прийняття даного регуляторного акта безпосередньо пов’язана з вирішенням проблеми, про яку йшлося в попередньому розділі. Даний регуляторний акт спрямований на вирішення проблеми як у цілому, так і її окремих складових.
Прийняття даного регуляторного акта має такі цілі:
– впорядкування та посилення контролю за прокладанням телекомунікаційних мереж, розміщенням технічних засобів телекомунікацій суб’єктами господарювання в галузі зв’язку та інформаційних технологій на території міста Харкова;
– організація належного використання місць загального користування, технологічних приміщень, комунікацій, дотримання відповідних норм та правил при прокладанні телекомунікаційних мереж на території міста Харкова;
– захист інтересів як громадян, бюджетних установ, підприємств і організацій всіх форм власності, інших споживачів, так і суспільства в цілому від тих негативних наслідків, які можуть породжувати самовільне розміщення телекомунікаційних мереж;
– захист навколишнього середовища, забезпечення належного санітарного стану території міста Харкова;
– посилення матеріальної відповідальності виконавців робіт за пошкодження, що можуть бути нанесені майну при виконанні робіт та експлуатації відповідного обладнання.
3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей
У ході пошуку альтернативних способів досягнення встановленої мети доцільно розглянути збереження існуючого стану житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
У разі відмови від введення в дію запропонованого регулювання інтереси територіальної громади ставляться під загрозу. Ця альтернатива не сприятиме вирішенню існуючої проблеми, оскільки неврегульованість відносин потягне за собою негативні наслідки:
а) недотримання законності в сфері містобудування;
б) пошкодження, що можуть бути нанесені майну при виконанні робіт та експлуатації відповідного обладнання.
Хаотичне розміщення телекомунікаційних мереж та технічних засобів телекомунікацій в будівлях комунальної власності послабляє несучі конструкції будівель, шкодить проведенню поточних ремонтів нежитлових приміщень, наносить шкоду здоров’ю мешканців багатоквартирних будинків.
Прийняття рішення Харківської міської ради «Про внесення змін в рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності суб’єктів господарювання у сфері інформаційних технологій та зв’язку» є доцільним і єдиним прийнятним на цей час шляхом для врегулювання питань розміщення суб’єктами підприємницької діяльності телекомунікаційних мереж та технічних засобів телекомунікацій у житлових, нежитлових будівлях, спорудах та на земельних ділянках комунальної власності міста Харкова.
4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми
Для розв’язання проблеми, зазначеної в розділі 1 цього аналізу, пропонуємо на сесії Харківської міської ради внести зміни в рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.09.2012 № 870/12 «Про впорядкування діяльності суб’єктів господарювання у сфері інформаційних технологій та зв’язку».
У разі недотримання встановлених договором вимог сторони будуть нести відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Прийняття рішення дозволить:
– здійснити чіткі адміністративно-контрольні дії щодо впорядкування встановлення телекомунікаційних мереж та технічних засобів телекомунікацій на території міста;
– привести прокладання телекомунікаційних мереж у відповідність до вимог техніки безпеки, ДБН;
– провести інвентаризацію телекомунікаційних мереж, прокладених на об’єктах комунальної власності;
– усунути проблеми незаконного відбору електроенергії операторами телекомунікаційних мереж;
– усунути випадки пошкодження та руйнування об’єктів комунального майна;
– зменшити розмір бюджетних коштів, які щорічно спрямовуються місцевим бюджетом на ремонт нежитлових приміщень, в яких розташовано телекомунікаційне обладнання та телемережі.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Зазначений регуляторний акт є можливим для впровадження, оскільки немає видимих бар’єрів для здійснення та виконання вимог акта органами самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Можливість досягнення цілей, передбачених у цьому Аналізі в разі прийняття зазначеного рішення, є цілком реальною та обґрунтованою у зв’язку з тим, що метою проекту зазначеного рішення є цілеспрямоване вирішення зазначених проблем.
Таким чином, поставлені цілі досягаються при виконанні вимог цього регуляторного акта з найменшими витратами для суб’єктів господарювання, громадян та держави. Досягнення встановлених цілей шляхом виконання регуляторного акта приносить вигоди, які виправдовують необхідні для його виконання витрати.
Простота виконання вимог, встановлених актом, простота положень даного акта, що містить чітке обґрунтування поставлених завдань, являється також однією з можливостей у досягненні встановлених цілей.
Також слід зазначити, що в даному випадку має місце ризик впливу зовнішніх чинників на дію даного акта, таких як: зміни чинного законодавства, які можуть безпосередньо вплинути на фінансово-господарську діяльність, прискорення або уповільнення темпів економічного зростання, соціально-політичні впливи та таке інше. Усе це може призвести до недоцільності в подальшому застосуванні прийнятого даного регуляторного акта або зміни його суті чи окремих положень.
Тобто ризик впливу зовнішніх чинників на дію даного регуляторного акта існує цілком реально, однак не може вплинути на фактор відмови від введення в дію запропонованого регулювання, оскільки наслідки відмови значно гірші за наведені.
6. Очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат
Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта припускає наведення аналізу вигод та витрат, що виникають у різних груп суб’єктів, на які поширюється дія цього акта.
Даний регуляторний акт певним чином впливає на інтереси суб’єктів господарювання, громадян та органів місцевого самоврядування, які мають різний характер і соціальний ефект.
Проведення аналізу вигод та витрат у повному обсязі є складною процедурою, оскільки передбачає систематичний збір та аналіз інформації, розрахунок вигод та витрат для значного проміжку часу, застосування різних математичних та економічних моделей тощо.
Для визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого проекту, що виникають у різних груп суб’єктів, на які поширюється його дія, наведені вигоди та витрати у текстовій формі.
|
Сфера впливу
|
Можливі вигоди
|
Можливі витрати
|
|
Інтереси суб’єктів господарювання |
Належне нормативне врегулювання, а отже, й створення прозорих механізмів реалізації процесу |
Витрати за договором |
|
Передбачуваність дій органів місцевого самоврядування |
||
|
Інтереси органів місцевого самоврядування |
Нормативне забезпечення процесу |
Витрати, пов’язані з впровадженням та контролем за дотриманням вимог регуляторного акта |
|
Формування конкурентної середи серед операторів та провайдерів |
||
|
Інтереси громадян |
Врахування інтересів громадян – споживачів послуг у отриманні гарантованого об’єму послуг належної якості |
Не має |
|
Активізація економічного розвитку міста. Більш ефективне та якісне вирішення соціальних, комунальних та побутових проблем громадян |
||
|
Покращення іміджу влади та зміцнення довіри до влади |
Порівнявши вигоди та витрати, що виникають внаслідок впровадження регуляторного акта маємо позитивний соціально-економічний ефект та робимо висновок про доцільність впровадження регуляторного акта.
7. Строк дії акта
Запровадження дії цього регуляторного акта пропонується без встановлення обмежень у часі.
У разі внесення змін у чинне законодавство, які можуть впливати на дію регуляторного акта, до нього будуть вноситись відповідні корективи.
8. Визначення показників результативності регуляторного акта
Для даного регуляторного акта було визначено декілька вимірювальних показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо пов’язані із цілями регуляторного акта, мають числовий вимір та прогнозовані значення. Тобто цей розділ містить перелік вимірювальних показників, які характеризують наслідки дії регуляторного акта.
Саме на підставі порівняння цих прогнозних показників та отриманих у подальшому даних (при проведенні базового, повторного та періодичних відстежень) можна буде зробити висновок про досягнення очікуваних результатів та досягнення цілей регулювання.
Визначення декількох обчислювальних показників результативності регуляторного акта буде безпосередньо пов’язано із цілями регуляторного акта та матиме числовий вимір та прогнозовані значення, а саме:
– кількість операторів та провайдерів, що ведуть підприємницьку діяльність у будинках комунальної власності територіальної громади міста, відповідно до діючого законодавства;
– кількість самочинно розміщених телекомунікаційних мереж;
– кількість об’єктів комунальної власності, яким надаються телекомунікаційні послуги.
|
Найменування показників
|
2013 рік
|
2014 рік
|
2015 рік
|
|
Кількість операторів та провайдерів, що ведуть підприємницьку діяльність у будинках комунальної власності територіальної громади міста, відповідно до чинного законодавства |
20
|
22
|
24
|
|
Кількість самочинно розміщених телекомунікаційних мереж |
50
|
45
|
40
|
|
Кількість об’єктів комунальної власності, яким надаються телекомунікаційні послуги (будинки) |
8003
|
8073
|
80102
|
Дія даного регуляторного акта поширюється на невизначене коло суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб (територія дії акта – місто Харків).
Розмір надходжень до місцевого бюджету не зміниться.
Прогнозовані значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом. Саме за цими критеріями можна зробити висновки про результативність регуляторного акта.
На підставі порівняння цих прогнозованих показників та отриманих у подальшому даних (при проведенні базового, повторного та періодичних відстежень) можна буде зробити висновок про досягнення очікуваних результатів та досягнення цілей регулювання.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження ефективності акта
Результативність цього регуляторного акта буде відстежуватись статистичним методом, шляхом аналізу статистичних даних наданих Департаментом житлового господарства.
Базове відстеження результативності дії цього акта буде здійснюватись протягом року з прийняття регуляторного акта.
Протягом 2 років, з дня набрання чинності цього регуляторного акта, буде проведене повторне відстеження результативності регуляторного акта, де будуть відображені порівняльні показники за період з моменту закінчення проведення базового відстеження результативності акта на той час.
За цими порівняльними даними після зазначеного строку буде встановлена повнота та ефективність введення в дію регуляторного акта.
Протягом кожних трьох років з моменту виконання заходів з проведення повторного відстеження результативності регуляторного акта, за умови його чинності, проводитиметься періодичне відстеження результативності цього акта, де будуть відображені відповідні показники в порівнянні з попереднім відстеженням результативності акта.
Директор Юридичного департаменту В.В. Коваленко
Випуск № 56 (815) від 09.05.2024
