“Пішов до сусіднього села і його там просто з’їли.” У Харкові вшанували пам’ять загиблих під час голодоморів (відео)
Голодомор, штучний голод, у 1932-33 му роках тривав довгі, страшні 17 місяців. Щохвилини помирало до 20 людей. За різаними підрахунками, всього під час голодомору загинуло від 4-х до 8 млн людей, а в деяких джерелах зустрічається цифра в 10 млн. Харківщина – одна з найбільш постраждалих областей від голодомору. В день роковин до меморіалу прийшли харків’яни, щоб вшанувати пам’ять загиблих під час голодомору.
В кожній родині з Харківщини є своя трагічна історія про ті роки. Багато хто приходить сюди з квітами щороку, бо це єдине місце, де можна вклонитися загиблим. Бо у більшості просто немає навіть могил на цвинтарях.
ОЛЕНА
У нас в 1932-му прапрадід Іван помер від голоду. В 33-му – його дружина Анастасія, їхнього сина, якому було на той момент 30 років. В сусідньому селі, куди він пішов там щось виміняти на їжу, просто з’їли, люди. І ми до сих пір не знаємо ні де могили дідуня і бабуні, і двоє їхніх внучат маленьких теж померли в голод. Тож можете собі уявити які плідні обжинки зібрала тоді смерть лише тільки в нашому роду. А скільки по всій Україні!
ОЛЕКСАНДР
Перші роки життя моїх батьків, на привеликий жаль, пов’язані були саме з голодомором 32-33 років. Від прабабусі своєї по папиній лінії я добре знаю, як сім’я голодувала і як мій тато, двохрічний тато, сидів біля печі і з груби доставав попіл і їв його. І він уже був схожий на зовсім хвору дитину, і от прабабуся, яка єлє-єлє не дойшла, доповзла до їхньої хати, дитину спасла. Там, на Дворічанщині, де народився і виріс мій тато, там голодомор вирував нещадно. І досі є цвинтар сільський, в селі Гороб’ївка, де половина цвинтаря – там ніколи нікого не ховають, бо там поховані ті, хто помер в 32-33 роках під час голодомору.
Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.
ОЛЬГА
На жаль, ця біда не оминула і наш рід, і досі, ми проводили з мамою дослідження нашого родинного дерева, і дізналися, що дуже багато наших рідних – ми навіть не знаємо, де вони похоронені. Тому що їх просто поховали в братських могилах і радянська влада, яка тоді вбивала наших рідних, зараз вбиває вже нас і знищує нашу національну пам’ять, на жаль. І тому навіть деяких імен нам не відомо через те, що навіть пам’ять про цих людей знищена.
Протягом 1932-1933 років голодною мученицькою смертю загинуло щонайменше 4 мільйони українців — кожен третій житель Харківщини. Тоді, 90 років тому, росія намагалася винищити український народ, забравши у нього все до останньої зернини, зазначив мер Харкова Ігор Терехов, який теж прийшов вклонитися світлій пам’яті загиблих від голодомору.
ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
І сьогодні історія повторюється , але повторюється зовсім по іншому, коли росія розстрілює українців, коли росія обстрілює наше місто, коли гинуть діти, коли гинуть люди цивільні, військові, яка різниця, але це теж геноцид проти українського народу. Як тоді був, так і сьогодні. Тому ми повинні бути згуртованими, повинні бути Незламні і перемогти!
В цей день до меморіалу несли не тільки квіти. Хліб, колоски пшениці – як символ родючості української землі, червона калина – як символ краси і незламності. Запалили і свічки в знак пам’яті та скорботи.
ОСТАННІ НОВИНИ
Випуск № 57 (816) від 11.05.2024
