Захист тварин. Не на словах – на ділі

Народні гуляння із зоопідтекстом. На площі Конституції десяток людей із страхітливими плакатами. Кажуть, що виступають проти знущань над тваринами. На справі виходить – мета зібрання виглядає більше як піар-захід.

Олена Ратнікова фон-Зассе зоозахисниця, організатор акції

-Почему эти деньги, которые люди жертвуют на плакаты не направить на те же консервы для животных того же приюта? Почему это всё идёт на плакаты?
-Потому чтобы для того чтобы о нас знали, мы должны людям о нас рассказывать, мы должны кричать всему миру!

Голосні заяви, безпідставні звинувачення і бездоказові закиди. Далі криків і гучних гасел справа не заходить. В цьому переконані харків"яни, які були неодноразовими свідками таких зібрань.  

Сергій Іванович харків'янин

-Это просто игра на публику, потому что они не в состоянии создать и вот о чём-то говорят жалеются, жалеют. Ну а что они практически сделали?

Пріоритет не словам, а справам віддають у міському притулку для тварин. Так тут проходить звичайний день. Волонтери вигулюють чотирилапих, співробітники їх годують. Усіх тварин виходжують і перевіряють лікарі, запевняють у КП. Після карантину постояльців віддають новим господарям. Більшості у буквальному сенсі дають другий шанс на життя. І реальний стан справ у притулку не приховують від харків"ян, наголошує директор КП Юлія Шаповалова. Кожен може на власні очі переконатись в цьому. Гучні ж заяви на площах вважає провокацією.

Юлія Шаповалова директор КП "Центр поводження з тваринами"

-Какие фотографии они используют они, некоторые зоозащитники, в своей компании. 10 лет назад фотография собаки убитой в Югославии, во время военных действий, вот её сейчас активно на каждом митинге показывают и говорят, что всё это происходит в Украине. Потом какая-то восточная страна, в которой используют собак в пищу. Ей тоже около 10 лет. Собаки в мешках и одна собака вылезла из завязанного мешка и тоже говорят что это происходит в Украине. Я не понимаю кому это нужно?

За три місяці роботи притулку тут щодня знаходять собі другу домівку дві собаки, та одна кішка. Заклад фінансується за міський кошт, проте кількість чотирилапих, які потребують опіки або лікування дуже велика. Тому допомога усіх небайдужих – тут не зайва.

Ігор Бескровний, Ярослав Кононенко Харьковские Известия