За трудоустройство участников АТО предлагают ввести компенсацию работодателю
Олександр Сергієв пройшов АТО. Тепер допомагає бійцям знайти себе після повернення додому. Констатує, одна із серйозних проблем – це працевлаштування. Більшість сидить без роботи.
Олександр Сергієв голова Харківського міського осередку громадської організації "Спілка ветеранів АТО"
По статистике где-то 50% из демобилизованных нуждаются в трудоустройстве. Еще 20% хотят найти другую работу в связи с рядом причин.
Ці люди стоять на обліку у центрі зайнятості. Їм пропонують роботу, але зарплата їх не влаштовує. Але і не кожен роботодавець бере тих, хто побував в АТО.
Олександр Сергієв голова Харківського міського осередку громадської організації "Спілка ветеранів АТО"
Заработная плата стоит на втором месте, на первом месте стоит отношение. Работодатель скептически относится к участникам боевых действий, может быть боятся, может быть не доверяют.
Парламентарі пропонують вихід із ситуації. Наразі у Верховній раді перше читання пройшов законопроект, згідно з яким пропонується роботодавцю платити компенсацію, якщо він бере на роботу учасника бойових дій на менше, ніж на два роки. Тоді щомісячно йому компенсуватимуть видатки у розмірі єдиного соціального внеску. Направлення має подати служба зайнятості. Проте юристи запевняють – законопроект "Народного фронту" політичний та заангажований.
Олег Михайлов юрист
Законопроект предусматривает, что как раз этот ЕСВ должно будет компенсировать государство, однако зная бюджетный процесс, мы понимаем, что автоматически это не произойдет. Соответственно, что вполне возможно, что когда-то в будущем какому-то предпринимателю, какому-то предприятию может быть будет возвращена эта сумма.
Якщо роботодавець на це піде, констатує юрист, буде те ж саме, що й з проїздом пенсіонерів у маршрутках. Компенсацію держава не виділяє, а підприємства несуть збитки.
Олег Михайлов юрист
На самом деле просто убивается бизнес. Давайте представим предприятие, на котором работают люди, которые не были в АТО и были. Мы что хотим, чтобы одно предприятие имело меньше шансов по сравнению с другим? То есть нарушаются самые главные основы бизнеса – это равенство. На самом деле такие льготы могли быть даны, но напрямую самим гражданам.
Ухвалення документу вцілому, наголошують фахівці, немає сенсу. Прописуються чергові гарантії, які навряд чи виконуватимуться. Таким чином питання працевлаштування учасників бойових дій не вирішиться.
Випуск № 49 (808) від 23.04.2024
