“Всі, хто тут залишився, боліють душею за Харків” Волонтери продовжують відновлювати місто (відео)

30.11.2022 20:56   -

Мікрорайон Пінічна Салтівка. Тут чи не на кожному кроці помітний слід війни. Почорнілі від пожеж багатоповерхівки поступово перетвоюються на конструкції, зашиті фанерою. В такий спосіб місцеві жителі рятують те, що ще можна врятувати.

Всі ці місяці і волонтери рятують пошкоджені під час бомбардувань об’єкти соціальної сфери. Це якраз одна з місцевих поліклінік. Зараз будівлю намагаються законсервувати на зиму.

ОЛЕКСІЙ ПУРТОВ ВОЛОНТЕР
Все поврежденные окна мы вытаскиваем стекла. Там, где нет стекол, мы разворачиваем целым окном наружу, а остальные закрываем листами ОСБ. По размеру вставляем, а щели задуваем. Задача – не допустить попадания влаги и холодного ветра.

За кількасот метрів від поліклініки працює ще одна бригада волонтерів. Вони працюють на потрощеній війною місцевій школі. Вікна в навчальному закладі вже впорядковані, залишилося, кажуть, привести в більш менш прийнятний стан покрівлю. Харків’яни нарахували тут з сім отворів – це від влучань різного роду снарядів. І це суто мова про покрівлю. Зараз все ремонтують у вільний від роботи час.

ВАСИЛЬ ЗАРИЦЬКИЙ ВОЛОНТЕР
Ми займаємось тим, що готуємо дах для того, щоб він теж зберіг те, що можна зберегти. Закриваємо ці дирки-прильоти, що були від ворожих снарядів, мін, бомб. Я навіть не можу назвати від чого. Бо такий великий отвір тільки від бомб чи великокаліберний снаряд може створити. Зараз ми робимо каркаси, закриваємо його доскою. Потім рубероїдом, потім просмолимо. Постараємось зробити те, що в наших силах, щоб зберегти остатки. Але те, що можна зробити, ми будемо робити, будемо робити так, щоб воно ні вологу, ні сніг , щоб можна було якось трохи зберегти те, що є.

За всі ці місяці команда харківських волонтерів стала ще однією потужною армією. Армією людей, які хворіють свом містом. Саме люди і є секретом незламного міста-героя. Кожен там, де вміє, приносить користь для Харкова.

МАРИНА СТЕПАНЕНКО ВОЛОНТЕР
Не хотілось сидіти вдома, хотілось допомагати Харкову, наближати нашу Перемогу. Хотілось щось для цього робити, а не просто сидіти вдома.

ОЛЕКСІЙ ПУРТОВ ВОЛОНТЕР
Харьков – это Харьков. Харьков – это город на перепутье многих путей. Тут пересекается много жизней и судеб. И все, кто здесь остался, они болеют душой за этот город. Поэтому, так просто его никому не отдадут. Кто бы что не говорил, был он первой столицей, не был, но у Харькова есть душа. И она никому так просто не отдастся.