«Вікна забивали дошками від парт». Волонтери реанімують пошкоджену війною школу у Шевченківському районі

04.10.2022 20:22   -

Це одна зі шкіл Шевченківського району, що зазнала пошкодження під час ворожих обстрілів.

СВІТЛАНА ПЕТРОВА ДИРЕКТОР ШКОЛИ
Школа постраждала двічі. Вкінці лютого і всередині квітня місяця. Під час обстрілів було зруйновано 179 вікон. Коли вікна вилетіли, шибки вилетіли, не було змоги навчатися. Тому наші колеги, батьки, друзі допомагали нам якось підручним матеріалом: і дошки від парт, і стенди стар. Ми ці вікна забивали, адже це була зима і щоб наші приміщення не постраждало і щоб надалі його підтримувати ми ці всі шибки зашили.

Попереду нове випробування – зима. Тому команда волонтерів з простих харків’ян, які не байдужі до ситуації в якій живе Харків, ось вже декілька днів реанімують пошкоджений освітній заклад, щоб школа пережила морози. Тут все як на підприємстві: одні підвозять матеріали та нарізають фанеру, інші все оперативно монтують на віконні рами.

АРТЕМ ПЕТРУХІН ПРЕДСТАВНИК ГО «ВІДБУДУЄМО ХАРКІВ»
На данном этапе мы производим зашивку окон для того, чтобы сохранить данное учебное заведение в отопительный и зимний период времени. Наша команда работает уже на протяжении 3-х дней. Вы видите, объем работы большой потому, что данное учебное заведение во время обстрелов пострадало дважды. В этом районе планы у нас большие. Есть объекты на Целиноградской, есть объекты на проспекте Победы. Планы большие, задачи большие, поэтому будем работать и будем помогать.

ОЛЬГА ВОЛОНТЕР
Я дуже хочу допомагати Харкову. А якщо сидіти в дома, то з розуму можна зійти.

Так ось вже протягом трьох днів команда небайдужих волонтерів практично зашили всі понівечені вікна. Залишилося впорядкувати з півсотні рам. Тим часом, колектив школи з болем дивиться на пошкоджені війною класні кабінети. Але вони вірять, що рано чи пізно настане день, коли їхні діти знову стануть до офлайн навчання, забувши про жахіття війни, як про страшний сон.

ТЕТЯНА УДОВЕНКО ВЧИТЕЛЬКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Коли я тепер приходжу, я звичайно тримаюся, але страшенно боляче. І дітям я кажу, діти, кріпіться, передавайте вітання своїм батькам, тримайтеся, бережіть і любіть один одного. Я вірю, що ми обов’язково зустрінемось у цьому класі, на цих же місцях. З допомогою волонтерів, з допомогою нашої адміністрації міста, те, що вони за нас піклуються. Я думаю, що все буде добре, безперечно, бо інакше неможливо.

СВІТЛАНА ПЕТРОВА ДИРЕКТОР ШКОЛИ
Хотілося б , щоб це вже якнайшвидше закінчилося , щоб сюди повернулися наші діти , щоб повернулися наші вчителі , щоб дитячий галас лунав в коридорах. Слава нашій Україні, слава нашому народу – борцю і творцю. Я думаю, що у нас всю буде гарно.