В выходные на Первомайщине прошел этнофестиваль «Алексеевская крепость»

30.07.2012 17:15   -
Автор:

Реконструкція подій давніх часів. На два дні Олекісіївська фортеця, що на Первомайщини ожила. Це було одне з укріплень Української оборонної лінії триста років тому. Сама будова — земляна, висотою понад п"ять метрів, площею понад півтора гектари.

Ігор Бескровний ,кореспондент:

-Однією з речей, які залишились з часів заснування Олексіївської фортеці є ось цей величезний казан. За легендою саме з нього 300 років тому козаки, які обороняли фортецю, їли польову кашу.

Та не тільки польовою кашею єдиною у наші часи знаменита фортеця. А і варениками з сиром та грибами. Жінки, кажуть за допомогою них і чоловіків причарувати можна. Головне, рецепт потрібний знати.

Марина ,спеціаліст з приготування вареників:

-Дівчата поклали у вареники пісню і любов свою. Вареники вийшли м"які і смачні.

Юлія ,спеціаліст з приготування вареників:

-Це ми вже вимішуємо готове тісто. А взагалі коли є гарний настрій, є бажання робити, варити вареники, гарний чоловік під боком, то і все буде добре. 

Різноманітні вироби, народні страви, оберіги — на етнофестивалі все нагадує про давні часи. Серед традицій, що зберіглися — виготовлення ляльок-мотанок. Своєрідних сучасних барбі. Майстрині кажуть, вони супроводжували українців з самого дитинства.

Олена ,майстриня:

-Самым маленьким деткам, некрещёным, мотали и ложили в люлечьку. Вы видите, что у этой куклы нет лица, нет глаз — есть только крест. Этот крест делается для того, потому что через глаза проникает душа — или добрая или злая. Вот это уже оберег, крест для некрещённого ребёнка это защита.

До різноманітних обрядів на святі міг долучитися кожен з гостей. Кому хотілося сучасного — на тих чекали на Первомайських Гаваях.

Світлана, мешканка Первомайських "Гаваїв":

-Все играют этнических украинцев прошлого века, а мы современные украинцы, которые хотят отдыхать на Гаваях на море, я думаю каждый из присутствующих хотел к нам бы присоеденится.

Але головною родзинкою свята, вже другий рік поспіль стають лицарські бої. Цьогоріч на свято приїхало близько ста п"ятдесяти героїв в обладунках.

У давні часи лицарями були переважно чоловіки атлетичної статури. Бо витримати на собі багатокілограмову вагу обладунків міг не кожен. Надодачу потрібно було вільно пересуватися у цьому залізному спорядженні. Сама ж професія — лицаря була престижною. У кожного з них було до десяти слуг, які допомагали одягатися та тягали все спорядження під час переїздів. Змінювалися часи, змінювалася і мода на костюми.

Володимир, лицар (м. Суми):

-Вот это хатанга, хатанга дэ гель. Т.е. в переводе с монгольского халат твёрдый как сталь. Это 13-14 век, а вот это уже 15-й век. Здесь уже идут рукава, рукава-застёжки.

Семен, лицар (м. Суми):

-После 13 века, когда развиваются ремёсла, появляются цеха, кожа становится дорогой и ламинарные доспехи уступают брегантным. Что такое брегантные — что хатанге дэ гель, что гюзна это доспехи 14 века где к тканевой основе приклёпывались железные пластинки, везде.

Билися лицарі на мечах в Олексіївській фортеці два дні. Кращі — отримали грошові винагороди. Повболівати за них і себе показати приїхало понад три тисячі людей.

Дмитро Добкін ,депутат Харківської обласної ради:

-Впечатления самые лучшие, наверное больше всего понравилась атмосфера, настроения людей, здесь очень много молодёжи это радует. На самом деле нравится этот фестиваль, мы будем его развивать.

Етнофестиваль проводиться вже другий рік поспіль, у 2013 му глядачів обіцяють здивувати ще більше.  

Ігор Бескровний, Ігор Луханін ,Харьковские Известия.