Украина и Евросоюз. В поисках новых условий для сотрудничества

Не припиняють взаємодію, а лише беруть тайм-аут. Україна та Євросоюз шукають нові можливості для підписання Асоціації. І нові умови. Про це сьогодні заявляють і очільники Харківського регіону.

Михайло Добкін голова Харківської обласної державної адміністрації

-Не меняя вектор евроинтеграционного развития нашего государства, мы хотим сотрудничать с Россией, исходя из потребностей промышленных предприятий Харьковщины. Мы не сворачиваем процесс евроинтеграции и не разворачиваем страну в другую сторону. Но должен пройти определенный буферный период, чтобы и экономика, и социальные стандарты Украины были приведены в соответствие с европейскими нормами, чтобы была перепрофилирована и модернизирована экономика, в том числе и харьковских предприятий.

І недарма йде мова про підприємства Харківщини та загалом Східної України. Саме тут знаходяться промислові гіганти всієї держави.  

Валерій Рубан політолог

-Мы фактически даем 75-78% валового национального продукта Украины, и если наши предприятия и Востоке встают, то там в центре и на Западной Украине должны понимать, что у них не будет зарплат для бюджетников, ни пенсий для пенсионеров, ни стипендий для студентов.

За тривалий час історично та географічно склалася співпраця Східної України з Росією. І наразі працівники промислової галузі стоять перед загрозою безробіття. Бо не всі національні підприємства зможуть конкурувати з глобальним ринком. Європейська продукція в змозі витіснити українських виробників і з прилавків українських магазинів. Для доведення стандартів до прийнятих у ЄС Україні знадобиться час та гроші. Європа пропонує один мільярд євро, а за оцінками фахівців на це потрібно приблизно сто шістдесят мільярдів.

Юрій Сапронов заступник голови Харківської обласної державної адміністрації

-Ни люди, ни страна не получат деньги, люди получат право зарабатывать их тяжелым трудом, придется понять, что за все придется платить, и нам никто ничего не должен.

Наприклад, Польща підписала угоду про асоціацію у дев’яносто першому році, і лише через десять років стала членом Євросоюзу. За цей час країна отримала ті самі сто шістдесят мільярдів доларів довгострокових дешевих кредитів від союзу, що потрібні і українській державі. Саме на таких умовах Україна і готова підписати асоціацію.

Валерій Рубан політолог

-Ведь мы вступаем не в Евросоюз, мы подписываем соглашение об Ассоциации, и там нет ни слова о свободах, отмене виз, шенгене, ничего там нет, нас не пустят туда.

До своїх країн не пустять, але керівники ЄС вже зараз ставлять умови для України, головна з них – підвищення  для населення комунальних тарифів.

Юрій Корольчук член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій

-Для порівняння, сьогодні однокімнатна квартира в Україні платить за електроенергію 40 гривень – 4 євро, якщо дуже сильно не користуються, а в Європі це, також хто не користується особливо електроприладами, це 40 євро, тобто в десять разів більше, за газ так сам в нас людина платить вісімдесят євро за тисячу кубів – найменший показник, а в Європейському союзі, починаючи з найменшого – Румунії, Болгарії і закінчуючи найвищим – країнами Скандинавії – це 300-400 до тисячі євро і навіть більше.

Тільки обов’язки і витрати, і ні яких прав, кажуть фахівці, ось що прописано у тому варіанті угоди про асоціацію, що Україна повинна була підписати у Вільнюсі. Це ні як ні на користь українській державі та народу. Тому, і потрібен час на корегування умов. Україна має не просто стати величезним ринком для збуту товарів з країн ЄС, а рівноправним партнером.