У Першій столиці відкрили мемориальні дошки П. Слоніму и В. Крайнєву

22.03.2012 18:56   -
Автор:

Петро Слонім  засновник і перший директор Харківського палацу піонерів (1908 — 2011)
Сьогодні наше свято вогнями, квітами і радістю пала. Заходьте піонери, жовтенята у свій просторий сонячний палац

Педагог, режисер та наш піонер. Саме таким багатьом поколінням запам"ятався засновник та перший директор Першого у союзі Палацу Піонерів Петро СлОнім. Роботі з дітьми він віддав півсторіччя свого життя. І відсьогодні про це завжди нагадуватие меморіальна дошка, встановлена саме там, де працював Петро Слонім.

Валерій Писаренко Народний депутат України
Не важно откуда человек, не важно где он родился и на какой земле он вырос. Важно где он трудился, где он оттдавал себя, своё творчество, ум, свои силы, свою энергию какому городу. И Пётр Львович отдал себя полностью Харькову. Здесь он запомнился, здесь он вершил свои дела. И то, что сегодня мы открыли мемориальную доску это дань, которую оттдаёт город этому прекрасному человеку.

Завдяки Петру Слоніму зародився новий напрямок — дитячий театр, театр книги та театр для малюків. Сотні вихованців Петра Львовича працюють в Москві, Санкт-Пітербурзі, Києві, Дніпропетровську та в Харкові.

Олександр Кривцов перший заступник Харківського міського голови
Давайте все будем равнятся на этого человека, давайте работать в нашей стране нашем городе так, чтобы каждый на своём месте показал вот такую же самоотдачу, такое же творчество такой же подход и любовь к делу

Серед відомих випускників, які розпочинали свої творчі кроки у палаці — Володимир Фокін, Наталья Фатєєва та Людмила Гурченко.

Вшанували сьогодні у Першій столиці і пам"ять відомого піаніста та харків"янина Володимира Крайнєва.

Його профіль у бронзі з"явився на фасаді музичної школи по вулиці Карла Маркса. На відкритті — його друзі, піаністи-початківці та метри своєї справи.

Бернд Гецке голова журі XI Міжнародного конкурсу юних піаністів ім. Володимира Крайнєва (Німеччина)
Я познайомився з Володимиром Крайнєвим на музичному конкурсі, що проходив в Гановері двадцять років тому. З того часу ми стали не просто колегами, а друзями. Він був дуже позитивною людиною та талановитим піаністом. Він мав талант від Бога. І нехай його зараз немає з нами, але пам"ять про нього жива.

Ігор Бескровний, Віктор Ноздрачов Харьковские Известия