У Харкові відкрилася виставка присвячена Чорнобильській катастрофі

30.07.2013 17:58   -
Автор:

Вогні Прип"яті або тіні Чорнобиля. Виставка з такою назвою відкрилася в Харкові. Автор – молодий художник з Киргизстану з українським корінням. На полотна Роман Гуманюк переніс свої враження від поїздки до Прип"яті.

Анатолій Губарєв голова Харківської міської громадської організації "Союз Чорнобиль"

-В 2009 году он впервые попал в зону, в тридцатикилометровую зону, и не остался равнодушен, после выхода из зоны у него таких полотен появилось – 24 полотна, появилось в его коллекции, человек с этого момента, как он сам говорит – он заболел этой темой, после этого он уже дважды возвращался в зону, и сейчас у него в скором будущем еще должны появиться работы связанные с Чернобылем.

У Харкові представлена частина полотен майстра – сімнадцять. Картини вже подорожували артгаліреями Європи, в Україні експозиція проходила ще в Чернігові. У Першій столиці її представили напередодні двадцять п"ятої річниці створення чорнобильского руху.  Так, шостого серпня вісімдесят восьмого року в Харкові з"явилося перше в світі громадське об'єднання чорнобильців, зараз – це «Союз Чорнобиль України». На виставку прийшли ті, кого опікує ця організація. Для учасників ліквідації аварії зображене на картинах – не просто мистецтво. Ось ця картина – "Реактор, що палає" не залишила нікого байдужим.

Яків Чередниченко учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

-Вот это самое большое впечатление, я по реактору бегал, который заглушен был, третий.

Яків Євгенович був у загоні дезактиваторів. Водою зі звичайним пральним порошком вони вимивали усі приміщення від радіації. Якщо не я, то хто – казав собі молодий тоді хлопець і йшов працювати.

Яків Чередниченко учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

-Та какая защита, ради Бога, максимум – это респератор, а в основном – это лепестки, марлевые лепестки, как медицина носит, но они буквально 5-10 минут и становились красными понимаете, сам привкус радиации – это типа металла, вот как вам сказать, это не представить просто, это как вот грызешь металл, вот такой вот привкус металла. Ее просто не видно, ее нету!
 
А ось Анатолій Шатний, у ті роки був керівником служби меддопомоги і на власні очі бачив наслідки впливу радіації. Він також не на одну хвилину зупиняється перед зображенням палаючого реактору.

Анатолій Шатний учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

-Возле реактора? – Да, был, был, и в подвале четвертого реактора был. Там была медсанчасть, атомной электростанции, вот, красивая очень!

У Харкові в дев"яності роки проживало понад одинадцять тисяч інвалідів Чорнобиля. Наразі їх залишилося вдвічі менше. Такі вони, наслідки жахливої катастрофи, яка сколихнула весь світ. Про неї, кажуть чорнобильці, треба пам"ятати, аби не допустити подібного ще раз.

Анатолій Губарєв голова Харківської міської громадської організації "Союз Чорнобиль"

-Мы пытаемся передать эту память молодому поколению, и пока будет существовать эта память, пока будем существовать и мы, ведь не зря говорят, что пока о нас помнят, мы живы.

Анастасія Полякова