Технический прогресс

 

Сергій Качановський науковець

– Я разрабатывал еще будучи студентом, про получения трехмерного изображения устройства. Там есть две перпендикулырные пластины и светоотдатчики как-бы. И они формируют с помощью специального расположения этих пластин получается трехмерное изображение.

Наступною розробкою Сергія Качановського став вітродвигун. У світі їх багато, але його відрізняється механізмом обертання колеса у вигляді шарніра. Як саме це працює, демонструє на підручних матеріалах.

Сергій Качановський науковець

– Вот это допустим ветродвигатель, вот здесь у него лопасти и вот так он вращается. Вот они стоит на опоре, обычно он вот так вот поварачивается, а он уменя может еще вот так поварачиваться.

Хоча Сергій і має патенти на ці винаходи, але поки що вони не впроваджені в життя. Науковець каже, підходящих пропозицій не було. А от Олександр Мінко, інженер-аспірант, разом із колегами вигадали як можна зекономити кошти на роботі електромашин на атомних та теплових електростанціях. Статори електричних машин, що стоять там і виробляють енергію значних розмірів. Науковці винайшли такий, але значно менший.

Олександр Мінко інженер-аспірант

– Даным решением мы уменьшили массогабаритные параметры машины крупной, электромощной, в частности турбогенератора. Процентов наверное в десять-двеннадцать меньше, то есть массогабариты.

Аби реалізувати таку розробку, необхідні мільйони гривень, каже Олександр. Мало хто з науковців хоче вкладати гроші у пілотний проект, бо не факт, що він буде придбаний та і як правило після його випробування, він нищиться.

Олександр Мінко інженер-аспірант

– Не получается внедрить потому что любое производство, особенно машиностроение ориентируется на рынок сбыта, то есть заказчика. И когда заказчик хочет что-то преобрести он в первую очередь говорит покажите мне это в железе, не на бумаге. Потому что патент это все хорошо, покажите мне функционирующее устройство, и я тогда с радостью его куплю. В бумагу, к сожалению, никто не хочет вкладывать деньги.

Але цей винахід дозволив би конкурувати із тими, які нині стоять на електростанціях. Він значно дешевший загалом і працює однаково, – зазначає науковець. Тож залишається тільки мріяти, що колись він буде втілений у життя і хтось ним зацікавиться та вкладе кошти. Загалом же лише п"ять відсотків зі ста патентів мають реалізацію, – кажуть науковці. Твердять, що на державному рівні необхідно більше проводити конкурсів, виділяти додаткові кошти для науки. З ними повністю згідні й народні депутати.

Валерій Писаренко народний депутат України

– На сегодняшний день, государство просто обязано поддерживать тех молодых ребят, которые отдают себя на научную деятельность, на трудовую деятельность. И когда разработки из сегодня становятся частью роботы того же государства и отдельных предприятий, это уже показывает на появление новой отрасли, которая, на мой взгляд, должна стать двигателем прогресса.