Шевченківський будинок-інтернат

27.11.2012 21:07   -
Автор:

Щоб особливі люди відчували себе повноцінними членами суспільства, для цього треба створити належні умови. Як от у Шевченківському будинку-інтернаті. Особливу увагу тут приділяють розвитку індивідуальних здібностей вихованців. І результат – наочний. Одні дітлахи вишивають рушники та картини, інші плетуть серветки.

-Зверніть увагу, яку красу він робить.

Треті співають та танцюють, четверті куховарять та самостійно займаються побутовими справами.

Сергій вихованець Шевченківського дитячого будинку-інтернату

-Віники вяжем, на городи ходим, ухаживаєм за городами, ходим бурьяни полим.

Раїса Барибіна директор Шевченківського дитячого будинку-інтернату

-Територію двора ви побачили, вона доглянута, а це доглядають ці діти, які на сьогоднійшній день не вміють пісні співати, танцювати, але вони прекрасно доглядають за територією двора. Вони можуть прекрасно бути садовником або дворником десь працювати.

Та розвиток індивідуальних здібностей вихованців неможливо було б уявити, якби в інтернаті не проводили лікувальні та реабілітаційні заходи. Адже в закладі проживають та виховуються діти зі складними патологіями хребта, деформацією грудної клітини або кінцівок. Для таких дітей є тут і фізіотерапевтичний кабінет зі спеціальним обладнанням, і ароматерапія, і тренажерна зала. До Шевченківського будинку-інтернату люди з особливими потребами потрапляють у віці від чотирьох до тридцяти п'яти років. Усього таких закладів на Харківщині вісімнадцять.

Тетяна Бабенко перший заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації

-В цих вісімнадцяти будинках-інтернатах мешкає більша частина людей, які мають інвалідність. Це і люди похилого віку, це і діти. Загалом таких людей на повному державному утриманні знаходиться понад три тисячі. Тобто це люди, для яких держава забезпечила і харчування, забезпечила найперші їх потреби і реабілітаційні процеси, забезпечені комунальними послугами, тобто всім.

Доля вихованців будинків-інтернатів у кожного різна. Після тридцяти п'яти років одні з них потрапляють до геріатричних пансіонатів, інші – до закладів для осіб із психічними захворюваннями. Є і такі люди з особливими потребами, які прагнуть до самостійного життя.

Тетяна Бабенко перший заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації

-Але до такого життя вона має бути підготовлена, адже пенсія невеличка у людей з інвалідністю, тому треба так її влаштувати, щоб вона мала змогу проживати на ці кошти або десь заробляти.

Завдяки такому навчанню та реабілітаційним процедурам чимала кількість вихованців будинків-інтернатів повертаються до своїх сімей. кажуть в профільному управлінні. І додають, цього року на Харківщині назад до родин поїхали п'ятнадцять дітей. Це більше ніж минулоріч. І в цьому і є мета.

Олександра Суфіянова, Олег Синицький, Харьковские Известия.