Про взвод під командуванням лейтенанта Широніна учні 97-ої школи знають все до подробиць

16.03.2013 15:46   -
Автор:

Дмитро Шилов учень 6 класу школи № 97

-Они не смогли захватить эту станцию, если бы они её захватили, мы бы проиграли войну, а они без единой техники задержали их.

Єдина 45-ти міліметрова гармата була пошкоджена. Однак широнінці за допомогою протитанкових рушниць, кулеметів, гранат та пляшок з запалювальною сумішшю, підбили 16 танків та знищили понад 100 солдат противника.

Яна Кривуліна учениця 6 класу школи № 97

-Немцы не ожидали, что наши люди будут такими сильными. Бойцы приняли на себя мощный удар броневого кулака, но они выстояли и не отступили ни на шаг.

Вікторія Соколова учениця 6 класу школи № 97

-Они не отступили ни на шаг и уничтожили всех немцев. За это они были удостоены высокого звания Героев Советского Союза.

Школярі пишаються зібраними експонатами серед яких і справжні кітель і каска Петра Широніна, та його особисті речі.

Дмитро Шилов учень 6 класу школи № 97

-Здесь его очки лежат. Конечно не нашего времени. Но настоящие очки. Вот даже немножко поломано, он ремонтировал их.

Марія Опанасівна Мороз разом з іншими ветеранами Великої Вітчизняної тут частий гість. Їй є що розповісти дітлахам і про війну, і про складне життя у час відродження країни з руїн у післявоєнні роки.

Марія Мороз інвалід Великої Вітчизняної війни

-Я счастлива от того, что мы старшее поколение сделали всё, чтобы ваше детство было прекрасным и счастливым. Но нет слов слов, чтобы передать всё это. А мне было 17 лет, когда я пережила оккупацию 2 года. И когда нас освобдили в Зачепиловке. Мы конечно были настроены на то, чтобы гнать фашистов с нашей земли.

Марія Опанасівна розказує як брала участь у Корсунь-Шевченківській битві, Яссько-Кишинівській та Вісло-Одерскій операціях, і про те, як було важко. Але  ненависть до фашистів вела радянських бійців до перемоги.

Марія Мороз інвалід Великої Вітчизняної війни

-Ребята, а вы слышали такую фамилию Михаил Девятаев? В  плену в 44 году на острове, где испытывались самые современные самолёты немцев, он со своими товарищами угнал немецкий самолёт. Это был подвиг, подвиг, который может быть приравнен к Широнинцам, потому что удивительный человек. Я рада от того, что коллектив школы так много занимается этими вопросами, потому что нельзя из памяти выбросить то, что дорого нашему народу.

І харківські школярі по крупинам збирають цю історичну пам'ять, яка і досі живе у речах воєнних часів: в листівках, що прийшли з фронту, в зброї, яку тримали у руках, захищаючі Вітчизну, їх діди та прадіди. Ось і ця гвинтівка — реліквія. Її власник загинув в бою, а його зброя збереглася.  

Лілія Бондаренко заступник директора школи № 97

— Патрон остался там и ребята, когда берут её в руки ощущают тепло того солдатаю котрый держал её в руках. И надо же было погибнуть. Наверное секунды решали то ли он выстрелит, то ли в него.

У кожній харківській школі організовані музеї присвячені Великій Вітчизняній війні. Щороку у першій столиці Департаментом освіти спільно з міською організацією ветеранів України, проводиться огляд-конкурс, в якому визначаються найкращі воєнні експозиції створені школярами. Ось і цього разу було визначено переможців і нагороджено почесними грамотами та пам'ятними подарунками.

Алла Дулова директор науково-методичного педагогічного центру Департаменту освіти

-Семь лет у нас проводится этот конкурс-смотр школьных музеев. Особенно в этом году, когда мы начали работу к 70-летию празднования нашей Победы. Эта тема нам очень близка.  Она для нас необходима, это потому что вы у нас есть, дорогие ветераны.

Ветерани — головні члени — журі конкурсу, адже вони як ніхто інший знають ціну історії, ціну перемоги, ціну кожному дню тієї великої війни.

Микола Палащенко учасник Великої Вітчизняної війни

-От Сталинграда я дошёл до Данцига — польского города. Прошёл такие города как Севастополь, Кёнигсберг, Данциг. Я принял участие в войне 2 года, 9 месяцев и 15 дней.