Память о светлой победе

-Внимание, говорит Москва. Сегодня в четыре утра без всякого обьявления началась Великая Отечественная война.

Цього повідомлення ветеран Великої Вітчизняної Олексій Парахонич особисто не чув. Але страшну звістку пам"ятає добре.

Олексій Парахонич ,ветеран Великої Вітчизняної війни:

-Собрали срочно училище, это был выходной день, поставили квадратом, на середине начальник училища, и обьявили об этой войне. И он когда смотрит на этих детей, двадцать один год, и даже слезы потекли.

І з цього моменту, каже ветеран, розпочалося пекло. Олексій Парахонич брав участь у взятті Берліна, визволенні Москви. І незважаючи на біль, сльози, смЕрті, – перемогу вИбороли. Зараз ветерану дев"яносто три роки. Має трьох дітей, п"ятеро онуків та четверо правнуків. І незважаючи на вік, пам"ятає своїх фронтових товаришів. Про страшнІ бої згадує й Олег Балакан. На початку війни йому було усього сімнадцять.

Олег Балакан, ветеран Великої Вітчизняної війни:

-Люди среагировали мгновенно. Надо защищать нашу Родину от врага. Это был такой порыв.

У цьому пориві ветерани живуть й досі. Однак з кожним роком вшанувати пам"ять загиблих до Меморіалу Слави їх приходить все менше. Роки беруть своє.

Подвиг героїв живе у пам"яті нащадків. Покласти квіти до братської могили сьогодні прийшли сотні харків"ян.

Анатолій Денисенко, депутат Харківської міської ради:

-Только благодаря усилиям, невероятным усилиям наших дедов и военного поколения, благодаря их патриотизму, их самотверженности, любви  к  Родине удалось добиться свободы и независимости в нашей стране.И сейчас мы все скорбим о погибших.

Євгенія Кутнова, Євгеній Дроботов. Харьковские Известия.