Непрацюючи кредити. Що робити боржникам, які не можуть платити?

Обсяги прострочених кредитів в банках зростають. Як правильно діяти позичальникам в складних ситуаціях і чому банк найімовірніше піде назустріч.

Протягом 2022 року значно зросла кількість непрацюючих кредитів. І це зрозуміло, адже війна. У липні відбувся найбільший одноразовий приріст несплати по кредитам, за декілька років, зазначають аналітики.

Та всеж таки банки зацікавлені, щоб клієнти хоть якось платили за позиками. Пізніше, менше чи за легшими умовами, але платили.

НАЦБАНК УКРАЇНИ
Цьогоріч у лютому-березні рівень неповернення кредитів залишався на багаторічному мінімумі. У квітні, вже реагуючи на повномасштабне воєнне вторгнення РФ в Україну, він почав зростати. Не допомогли навіть лютневі регуляторні пом’якшення від Національного банку України.

У нацбанку пояснюють, непрацюючим вважається кредит, за яким відбувся дефолт. Дефолтом називають або 90-денне прострочення платежу за активом, або коли погашення боргу неможливе без стягнення застави.

У серпні рівень таких непрацюючих кредитів сягнув 30%.

НАЦБАНК УКРАЇНИ
Обсяг непрацюючих кредитів у березні-липні зріс на 58,6 млрд грн, їхня частка, у портфелі збільшилася на 3,4 в.п. Банківська система, як і інші сектори, потерпає від агресії ворога.

Недоотриманий дохід банк компенсує коштом працюючих активів — зростають вартість кредитів і вимоги до позичальників.

По-друге, непрацюючий кредит для банку — це не лише недоотриманий дохід, а ще й мінус від капіталу. Після визнання кредиту – непрацюючим, здійснюються відрахування у резерви. І це негативно впливає на історію не лише позичальника, а й банку.

НАЦБАНК УКРАЇНИ
Протягом січня-липня банки вже відобразили резерви під втрати за кредитами на рівні понад 70 млрд. грн. Суттєві втрати від погіршення якості кредитів знижуватимуть капітал банків.

Та й загалом високий рівень непрацюючих активів — це негативний сигнал для вкладників та інвесторів. Вкладати у банківську систему, в якій кожна третя гривня “не працює”, — сміливий крок.

За найоптимістичнішими оцінками НБУ, потенційні втрати вартості кредитного портфеля в українських банках у підсумку становитимуть щонайменше 20%. Тобто обсяг непрацюючих кредитів, який у березні становив 300 млрд грн, може зрости вдвічі, а рівень непрацюючих активів повернеться на рівень понад 40% — назад до рівня початку 2020-го.

Нажаль, серед тих клієнтів, які дійсно наразі невзмозі платити за кредит, є й такі, хто просто не хоче віддавати гроші, прикриваючись війною.

Насправді в інтересах усіх учасників — як боржника, так і банку — не перетворювати кредит у дефолтний.

У НБУ пояснили, що заохочують банки пропонувати позичальникам реструктуризацію кредиту на прийнятних для обох сторін умовах. Водночас правил, які регулюють нові умови, немає — визнання причини та встановлення нових умов залишається за банком.

У пресцентрі одного з українських банків розповіли, як має відбуватися комунікація в разі ймовірного дефолту за кредитом фізособи чи юрособи:

ПРЕСЦЕНТР АЛЬФА-БАНКУ
– підтримуйте зв’язок із банком, повідомте нові контакти в разі їхньої зміни;
– говоріть про свої фінансові проблеми відкрито;
– фіксуйте свою комунікацію з банком (скрини чату, листування електронною поштою);
– не влаштовує якість комунікації банку — перейдіть на офіційне листування;
– зважте свої фінансові можливості — яку суму готові нині платити;
– проаналізуйте, чи зможете сплачувати певну суму коштів протягом трьох-шести місяців за умови, що ситуація “як на сьогодні” не зміниться;
– якщо через нестабільність вам складно зробити такі розрахунки, одразу обговорюйте зі співробітниками банку реструктуризацію.

У банках іноді самостійно пропонують програми реструктуризації, які можна обрати та оформити дистанційно, через мобільний застосунок. В будь-якому разі клієнту краще показати хоть якусь динаміку, ніж зовсім не сплачувати. Адже війна закінчиться, а борг і проблеми залишаться.