«Найголовніше, щоб війна закінчилась». Історія жителя найзруйнованішого спального мікрорайону Харкова

Сергій багато років жив на Північній Салтівці. До війни був діджеєм. В ніч проти 24лютого він теж працював.

СЕРГІЙ ХРИСТИЧ ЖИТЕЛЬ ПІВНІЧНОЇ САЛТІВКИ
В два часа ночи только лег спать, а жена меня будит в 4 часа утра, в начале 5-го и говорит, что пошли выстрелы. А я – “Та то фейерверки пускают”. А потом, как через минуту еще раз пульнуло и мы уже поняли, что-то страшное. У нас еще маленькая дочка.

Потім був підвал, далі намагання виїхати з Північної Салтівки. Залишатися вдома було надто небезпечно. Вдалось лишень з другої спроби. Згодом Сергій відправив дружину за кордон, сам повернувся до Харкова. З травня почав волонтерити. Розгрібати сміття , після прильотів, а потім став годувати місцевих.

СЕРГІЙ ХРИСТИЧ ЖИТЕЛЬ ПІВНІЧНОЇ САЛТІВКИ
Мы кормим людей здесь – 140 человек, выдаем гуманитарку, помогаю выдавать. Нахожу волонтеров, организации. Все мои жильцы, подопечные чувствовали себя более-менее нормально, не считая прилетов.

За плечима багато неприємних ситуацій, але Сергій продовжує допомагати людям, влаштовує для дітей Харківщини свята. І всіляко намагається нести гарний настрій всім, хто зустрічається на його шляху.

СЕРГІЙ ХРИСТИЧ ЖИТЕЛЬ ПІВНІЧНОЇ САЛТІВКИ
Работу потерял. Жилье потерял, слава Богу, одно. Другое пытаются восстановить дай Бог, чтобы восстановилось оно. Слава Богу, что жена с дочкой приехали с Чехии, буквально неделю назад. Хотя в Чехии было хорошо, и в Израиле были. Но их все ровно тянет на Родину, к семье.

Він, як і ще 150 тисяч жителів Харкова, які через повномасштабну війну втратили дах над головою, багато без чого залишилися, але Сергій навчився дивитися на світ по іншому. Бачити елементарне, але таке цінне.

СЕРГІЙ ХРИСТИЧ ЖИТЕЛЬ ПІВНІЧНОЇ САЛТІВКИ
Я понял, что сила воли у меня сильная. Потому, что жить тут под обстрелами не каждый сможет. Поменял отношение к людям. У меня много поменялось друзей, знакомых. Те, которые я и не думал, что не станут моими друзьями, стали моими друзьями. Ну а те, на которых я мог бы положится в довоенное время, сейчас так получилось, что не положишься. Вот так вот.

І, як не парадоксально, найзворушливі моменти по-особливому відчуваються, каже чоловік, якраз під час війни.

СЕРГІЙ ХРИСТИЧ ЖИТЕЛЬ ПІВНІЧНОЇ САЛТІВКИ
Вот когда у меня был День рождения в декабре, столько поздравлений у меня еще в жизни не было. Вся Северная Салтовка меня тут на обедах поздравила, все подходили, все звонили. Я половины номеров не знал, но все звонили. Прям до слез было.

Понад усе Сергій пишається Харковом. Містом з незламною силою волі та характером. Містом, що з перших днів війни опинилося під страшними обстрілами, але вижило. І згодом всім ще покаже.

СЕРГІЙ ХРИСТИЧ ЖИТЕЛЬ ПІВНІЧНОЇ САЛТІВКИ
Люди, которые не выезжали, это просто…., такое вот пережить… .Может быть еще в каких-то странах люди переживали войны может и похуже. Но, я считаю, что Харьков – герой. Первым это все принял, и принимал и принимает.
Планы, чтобы война закончилась, а потом будем что-то думать. Самое главное, чтобы война закончилась и чтоб все были живы и здоровы.

ОСТАННІ НОВИНИ

• Сучасні кабінети та якісне медичне устаткування з’явились в одній з поліклінік Харкова (відео)
• На Харківщині викрили двох “чорних лісорубів” (фото)
• Харків’яни отримали майже 507 млн грн за програмою “єВідновлення”
• Графік відключення світла у Харківській області з 21 по 24 квітня
• Харків’янка здобула три медалі на чемпіонаті України з шахів (фото)