Майже усі озими на Харківщині – пережили більшу частину зими

У цьому невеличкому підвалі – ціла наукового лабораторія. У таких склянках – невеличкі росточки. Їх фахівці інституті Юр'єва взяли з різних полів області. У науковій теплиці сходини реанімують після зимової сплячки. Так і дізнаються – наскільки добрим буде цьогорічний врожай озимини.

Наталія Рябчун провідний науковий співробітник інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва

-Як бачити, рослини потужні, дуже добра листкова маса, велика кількість пагонів. Кожний пагінець – це майбутній потенційний колос.

Тепла та волога осінь, ще й помірні холоди взимку. Такі погодні умови – для озимих сприятливі. В результаті тільки два відсотки посіяного насіння пшениці, ячменя, жита – загинули. Більшість паростків – міцно сидять у Ґрунті. Та майже тепличні погоди умови – мають і деякі мінуси для озимих, говорять фахівці інституту рослинництва.

Сергій Попов директор інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва

-Вони переросли, ми відмічаємо, що є висота до 40 сантиметрів. При оптимальній висоті – до 20.

На полях Харківщини таких переростків близько тридцяти відсотків. Весною вони можуть пожовтіти та померти. Тож науковці радять аграріям – прорідити посіви та вдобрити сходи.

Наталія Рябчун провідний науковий співробітник інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва

-Якщо було багато збудників хвороб – треба обов'язково передбачити захист рослин.

А ще, радять фахівці аграріям, на початку весни активно моніторити посіви. Бо у березні на полях можуть утворитися крижані кірки, під якими сходини не виживуть. Завадити цьому не можна та можна вчасно пересіяти. Але і аграрії, і фахівці сподіваються, що весна їм не принесе розчарувань. І кількість посівів, що вижили – буде не меншою за дев'яносто відсотків.

Михайло Добкін голова Харківської обласної державної адміністрації

-Для нас хороший урожай – это и мама, и папа, и новые возможности. Поэтому надеюсь, что весна даст нам хорошие ожидания, которые оправдаются по всходу озимых. Это реальный сектор, который наполняет казну государственную и нашу.

Олена Завгородня