Харківські педагоги не тільки навчають, а і захищають – зустріч Ігоря Терехова з вчителями (відео)

Не дивлячись на регулярні обстріли, відключення світла та перебої зі зв’язком харківські педагоги продовжують свою роботу – навчати та виховувати школярів мегаполісу. Незалежно від місця розташування вчителів та учнів освітній процес триває. І от педагоги Немишлянського та Салтівського районів підбивають підсумки складного року. Втім, вкотре харків’яни демонструють свою незламність. Як от і Любов Дзюбенко, вчителька української мови та літератури, яка з перших днів війни вирішила захищати рідний дім та свою країну.

ЛЮБОВ ДЗЮБЕНКО ВЧИТЕЛЬКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ №138
В мене чоловік військовий він служить і зараз, як і я на Бахмуті, захищає свою країну. І іншого варіанта .. О 10-й годині ранку 24-го я вже була у військкоматі така «Агов! Хто-небудь? Жінок беруть? Я теж хочу!!!» І мені знайшли посаду, я зв’язківець. В сій час була октавою, голосом Харкова, Харківської бригади. Зараз уже на іншому трошки місці захищаємо країну і вибору робити це або не робити в мене не було. А мої рідні діти з першого дня війни вони знаходяться в Німеччині. Старша донька опікується молодшим сином і вони вдвох йшли, переходили кордон, вдвох доїхали до західної Німеччини. Дуже серце болить. Дуже хочеться їх побачити. Коли співають «Happy New Year» я згадую, що жодного нового року я не зустрічала без своїх дітей. Це буде перший такий рік, але я знаю заради чого я все це роблю.

Жахлива війна залишила болісний відбиток не тільки на людях, а і на самому Харкові. Його з перший днів постійно обстрілювали, втім зараз місто-герой живе та працює.

ЛЮБОВ ДЗЮБЕНКО ВЧИТЕЛЬКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ХАРКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ №138
Я пам’ятаю, щось мені так закарбувався день другого березня і виїхала в центр міста – Харкова не було, Харків був розбитий зруйнований, звалтований. Серце обливалося кровью тоді. Але ми знали, що іншого виходу як захищати місто в нас немає. І я проїхалася Харковом вчора. Ну хіба, що забиті подекуди фанерою вікна – це єдине, що нагадує нам про війну. Харків живе, Харків процвітає, Харків незламний і все це бачить, а це чому? Завдяки нашій міській владі. Завдяки вам, Ігорю Олександровичу, і вашій команді. Ви організували наших комунальників, ви організували наших освітян, медиків. Всі разом, всі згуртовані. Харків на відміну від інших міст він має от таку згуртованість, бо ми пройшли з першого дня всі випробування, які дає війна. Саме завдяки міській владі ми зараз маємо той Харків, який майже такий, який був до війни – це радує, це надихає, це дає нам сили боротися далі. Ми знаємо, за що ми боремося. Ми разом, тому що ми непереможні. Тому що Україна жива, і жива завдяки нам всім. Дякую вам.

І кожен на своєму фронті робить все можливе заради спільної мети – перемоги України. На зустрічі з вчителями Немишлянського та Салтівського районів, міський голова Ігор Терехов подякував педагогам за відданість своїй роботі та Харкову. Адже завдяки кожному з них діти, незважаючи на складні умови війни, мають змогу отримувати необхідні знання для свого розвитку.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА
И несмотря на то, что у нас сегодня разрушено больше половины школ – в той или иной степени, часть не подлежит восстановлению, несмотря на то, что у нас разрушено в той или иной степени больше половины детских садов и часть тоже не подлежит восстановлению, нам всем и прежде всего вам удалось сохранить самое главное: удалось сохранить систему образования наших детей. И об этом говорят родители, и об этом говорят сами дети – это абсолютно точно. Вы знаете, невзирая на то, кто остался здесь в Харькове, кто вынужден был уехать или в другие страны, или в другие области, но вы все – я имею ввиду педагоги – на своем рабочем месте. Низкий поклон, слова благодарности вам за то, что вы учите наших детей.

Самі педагоги кажуть, не дивлячись на незручності дистанційного навчання настрою та мотивації крокувати далі додає єднання, підтримка учнів і вчителів, а також вагома участь муніципалітету в освітньому процесі Харкова. А зараз, все, що хочуть і діти і дорослі – це зустрітись офлайн у стінах рідних навчальних закладів.

НАТАЛЯ КАМЕНЄВА ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ НВК №21»
Навіть немає таких слів, якими можна було описати цей рік, який ми провели зараз зі своїми учнями в онлайні. Не можна навіть пояснити те, як працюють діти. Завдяки саме цим дітям, завдяки нашим учням ми тримаємося, ми хочемо працювати. Саме завдяки ним ми живемо. Що саме хочемо від наступного року – ми хочемо перемоги, ми хочемо обійняти своїх учнів, я хочу обцілувати, поцілувати всіх своїх дітей, я хочу побачити батьків, які привели до нас своїх дітей. Я сподіваюсь, що саме 23-й рік нам принесе перемогу – це майбутнє, яке у нас повинно бути, це найголовніше.

І таке бажання на Новий рік – перемога України – об’єднує всіх: захисників, педагогів, школярів та працівників інших служб. І напередодні свята, настрою додають ось такі теплі зустрічі.

ТЕТЯНА МИРОНЕНКО ГОЛОВА АДМІНІСТРАЦІЇ НЕМИШЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ
І звичайно напередодні нового року ми не можемо не подарувати вам символ наступного року. А символом наступного року, звичайно, є чорний водяний кролик. Але чорний водяний – чорного нажаль в цьому році було забагато, тому найбільше до вподоби все таки водяний, а він кольором самого справжнього синього моря. Тож ми вам даруємо цього кролика, а кролик це є символ багатоліття, тому ми вам бажаємо довгих років щасливого життя в мирі і злагоді.