“Я пытался представить свою жизнь без музыки, у меня не получилось” – юный харьковский скрипач

Це Дмитро Удовиченко. Зараз йому шістнадцять, вперше він взяв скрипку до рук ще п’ятирічним хлопчиком. І ось,  після одинадцяти років наполегливої праці, Дмитро підкорює сцени – і українські, і закордонні. Нещодавно виборов перше місце на міжнародному музичному конкурсі імені Леопольда Ауера, що відбувся у Пітері. Та перемога, каже Дмитро, для нього – не головне. Головне – це ті почуття, коли він тримає в руках скрипку.

Дмитро Удовиченко переможець міжнародного конкурсу імені Леопольда Ауера

Я пытался представить свою жизнь без музыки, но у меня не получилось. Это для меня – совершенно естественная робота, занятие и явление в жизни – музыка. Это абсолютно часть жизни и часть меня.

Частиною життя музика стала для Дмитра з самого дитинства.

Микола Удовиченко батько Дмитра Удовиченка

Когда Дима начал ходить в школу, те друзья, с которыми он гулял во дворе, одногодки, он потом начал потихонечку у нас спрашивать почему они без футляров ходят в школу. Он предполагал, что все дети, априори, музыканты.

Така любов до музики для Дмитра природня, вона, каже батько хлопця, у нього в крові.

Микола Удовиченко батько Дмитра Удовиченка

Я музыкант. И тоже с того момента, как я себя помню, занимался музыкой. Тоже самое относится к жене и к его брату. Мы люди, в общем, находимся в определенной степени в рабстве у этого божка или бога, надо называть вещи своими именами, это особая среда, это как священнослужитель в храме, он этим живет.

Та простою спадковістю такий талант не поясниш, каже вчителька Дмитра. За сорок років праці в музичній школі вона, каже, ще не бачила хлопця з такими даними.

Людмила Олександрівна вчитель музики

Детей у меня способных много. И те, которые выпустились, способные, очень способные. Они учатся и работают и в Киеве, и в Питере, и в Швейцарии, Германии, и в Штатах. Но, я хочу сказать, что Бог одарил меня, это подарок для меня такой ученик. Мне кажется, такой ученик может и не выпасть на долю педагога. То есть, таких, как Дима, не было.

Зараз Дмитро вчиться в одинадцятому класі спеціалізованої школи, паралельно, на заочній формі навчання, – в німецькій консерваторії, що в місті Ессені. Далі, каже, тільки музика.

Дмитро Удовиченко переможець міжнародного конкурсу імені Леопольда Ауера

Я хотел бы поступить в эту самую Хох-шулле, чтобы продолжить свое обучение уже на другом уровне. Потом как судьба сложится. В нашей профессии так случается, что возможности появляются сами, главное – вовремя их заметить.