Их становится меньше, поэтому они торопятся поделиться правдивой историей

Вже сиві та мудрі, а поряд юні, і ще не навчені життєвим досвідом. Тож ветеранам Великої Вітчизняної є що їм розповісти, адже вони пройшли всю війну і перемогли. Пройшло майже 70-т років, а вони все пам"ятають і напад німецько-фашистських загарбників і переможну ходу 43-го – звільнення Лівобережної України, битву за Дніпро, визволення Харкова та Київа і ту саму Велику Перемогу.

Петро Конюшенко голова Харківського обласного комітету Міжнародного українського союзу учасників війни

-Проходят годы и как не жалко жизнь берёт своё, ветераны уходят и мы задаём себе вопрос, а что же будет дальше, забыть? о том, что наш народ совершил великий подвиг. Поэтому наша цель воспитать молодое подрастающее поколение достойных своих старших поколений, дедушек, бабушек, прадедушек, таких же героев, таких же патриотов.

Школярі не просто вивчають історію Великої Вітчизняної з книжок, а намагаються самі збирати її по крихтам, як то кажуть, з перших вуст, із розповідей ветеранів. У школі навіть організували музей, присвячений бойовому шляху 53-ої армії, що визволяла Харків. Створили пошукові групи, які і досі займаються розшуком родичів героїв війни.     

Ігор Гусев учень 8 класу школи № 106

-Много мужества, отваги, не каждый человек на это способен и поэтому я восхищаюсь этими людьми, которые бросались под автоматы, под залпы. Я рассказываю о них, я горжусь ими.

Марина Масленникова учениця 9 класу школи № 106

-Младшее поколение очень тянется к знаниям про войну, про военные операции. Их особо интересуют экспонаты, фотографии, медали.

Школярі запевняють знають якою була та страшна війна, що забрала мільйони життів і пам"ятатимуть, якою ціною дісталася перемога.