Геннадий Кернес передал инвалидную коляску девочке, которую оставили без средства передвижения

29.01.2020 14:57   -
Автор:
Ірина Сорока з тих, хто був вимушений покинути Донеччину через неспокійну ситуацію. Вона  обрала Харків. Тут дівчина винайняла квартиру і успішно влилась в громадське життя таких як вона – людей, які живуть не завдяки, а всупереч. Та на початку тижня з Іриною сталося неприємне. Інвалідний візок, який є ногами дівчини, вкрали. Просто з під'їзду. Цим дівчина поділилася у Фейсбук.  
 
Харьков, помогите, прошу. Делом, советом, репостом. Сегодня 27.01.2020 в промежуток с 7:00 до 10:15 на Одесской, украли мою коляску с электроприводом. Не могу даже представить зачем такое делать. Кем нужно быть, чтобы совершить такой поступок. Я в шоке… Сложно даже что-то писать. Только трясет все внутри и слезы на глаза накатываются…ОЧЕНЬ ПРОШУ, если кто-то что-то знает, или узнает, скажите, подскажите, мне важна любая информация
 
Сьогодні Ірина в деталях розповідає подробиці того інциденту, що трапився. 
 
Ірина Сорока має особливі фізичні можливості
 
У нас не совсем приспособленное жилье и нет условий. И коляска очень тяжелая, поэтому мы ее оставляли в подъезде, цепляли на замок. Так же у нас дверь закрывается в подъезде, ну вот мы как могли старались обеспечить безопасность. Никогда таких случаев не случалось. Все всегда было хорошо.  Но вот, в понедельник утром, к сожалению, мы обнаружили, что коляски нет на месте. 
 
Публікація у соцмережах викликала неабиякий резонанс та обурення серед користувачів. Після пролунав телефонний дзвінок з міської ради. 
 
Ірина Сорока має особливі фізичні можливості
 
Мне лично позвонил Геннадий Адольфович, сказал, что хочет сделать мне подарок и назначил встречу. 
 
В середу вранці Геннадій Кернес передав те, що і обіцяв – копію того електровізка, що поцупили у дівчини, щоб Ірина і надалі самотужки могла пересуватись  Харковом. 
 
– Так, как я сам "колясочник", понимаю, что такое для тебя пересесть с любимой вещи на новую. И все теперь тебе нужна помощь, а так ты ездила сама где хотела. Посмотри, это она!?
– Да! 
– Ну давай пересядем. Тебе поможем.   
– Да! Давайте. 
– Ну, включай, пробуй!
– Спасибо большое. Как раз такая, как мне нужна. Как была. Это правда, большой поступок от Вас, я очень благодарна. Спасибо Вам. Мне важна свобода в перемещении. Я часто езжу по городу. Я очень благодарна Вам. 
– Я думаю, что тебе удобно будет кататься 100 лет.  
– Скорость тут регулируется я уже вижу. Все отлично. Класс. Очень легкая и маневренная. Спасибо. 
– Удачи.
– Спасибо. Вам тоже всего самого хорошего, доброго и лучшего. Теперь я спокойно могу вам пожать руку. 
 
Пересівши на новий візок, Ірина зі щирою посмішкою поїхала додому. Шукати нове і безпечне місце для свого електромобіля і планувати майбутнє. Його ж, ділиться дівчина, налаштована реалізувати тут, у Харкові , який три роки тому  прийняв її з відкритими обіймами. 
 
Ірина Сорока має особливі фізичні можливості
 
Мне очень нравится Харьков, очень хочу здесь остаться. Мы думаем как бы можно здесь остаться жить навсегда и устроиться. Очень добрый город, очень яркий город и очень интересный. 
 
Бо саме в цьому місті, каже Ірина, відкрила себе нову – у кадрі фотомитців та на подіумах в образах провідних харківських дизайнерів. І це, каже дівчина, лише початок. Початок її шляху до нових перемог. Мотивувати звичайних здорових людей цінувати життя.