Доступность не на бумаге. Доступен ли Харьков для глухих и для людей на инвалидных колясках?

19.10.2013 19:46   -
Автор:

Як ще можна визначити стан доступності міської інфраструктури, як не випробувавши його. А щоб зробити це ще й цікавим, у Харкові вирішили провести квест. Зібрали дві команди з п"яти учасників. Одна – з вадами слуху, друга – люди на інвалідних візочках.

Олена Шингарьова віце-президент Харківської міської громадської організації інвалідів «Креавіта»

-В игровой форме, разгадывая различные загадки, они должны попасть на конкретный объекты нашего города и, проходя по этим объектам, они будут сталкиваться с различными проблемами и выяснять состояние доступности, например, общественного транспорта, различных зданий и сооружений, доступности пешеходно-тротуарной зоны, все задания ребята должны будут выполнять самостоятельно.

На кожну команду шість пунктів, до яких потрібно дістатися. Умови гри донесено і вперед, Команда людей з вадами слуху отримує своє завдання. Команда візочників – своє. Радилися не довго, спільно розгадали першу загадку і, дізнавшись, що в умовах квесту потрібно буде спуститися і в метро, зателефонували в службу супроводу, що віднедавна запрацювала в підземці спеціально в допомогу таким людям. Тепер маршрут визначено.

Ігор учасник квесту

-Добраться до площади конституции и найти аптеку и купить аскорбиновую кислоту,потом в 12 часов мы должны оказаться на вокзале, на южном вокзале, там нас представители должны встретить, представители метрополитена должны встретить нас и спустить в метро, мы загружаемся в вагон и выйти на станции проспект Гагарина, нас там тоже должны поднять представители метрополитена, а дальше там уже задание получим.

Тож, квест розпочато. Команда вирушає до першого пункту – від площі Рози Люксембург – до площі Конституції.. Цей шлях їм доведеться подолати самотужки. Тож, як і всі, вони вирушають на пішохідний перехід. Дві дороги з намальованою зеброю далися просто. Перша проблема спіткала на в"їзді на тротуар.

Далі – простіше. Асфальтне покриття складнощів не створювало. Але знов дорога і знов проблема – бордюр. Та вже такої вишини, що самостійно його підкорити не вдалося нікому з команди. Довелося просити про допомогу.

Ольга учасник квесту

-С проблемой уже столкнулись, это бордюры, которые или понижаются недостаточно или не понижаются вовсе, приходилось прибегать к помощи прохожих, к сожалению, они откликнулись за что им спасибо большое
.
Наступний пункт для учасників квесту – аптека. Аби нікому не заважати, говорять візочники, і не створювати зайвого ажіотажу, до аптеки їде лише один учасник. Всі інші чекають на вулиці. І от вітаміни придбані,  Андрій поспішає приєднатися до команди. З висновками.

Андрій учасник квесту

-Здесь в принципе нормально, видите, здесь ненормативный въезд – ступенечка, но я владею балансом, поэтому для меня получилось заскочить, но люди – шейники туда бы сами не заехали. Вот, прилавок был на доступном уровне, то есть колясочнику удобно было купить.

Перше завдання – позаду. Але до площі Конституції на шляху знов перепони. Пішохідний перехід є, але знов немає пониження бордюру для візочків. Учасники квесту, в пошуках заїзду на тротуар, долають зайві метри, стаючи поневолі учасниками дорожнього руху. Та і це вони подалали – трохи стомленні, але такі ж рішучі, їдуть далі. І ще одна дорога, вони б і раді спуститися в підземний перехід, але для них це не можливо. Водій поставився до цього з поразумінням, відразу зупинився, пропускаючи особливих пішоходів.  І ось вони нарешті на площі Конституцій, де отримують наступне завдання. Скласти пазли – в них підказка яким буде їхній наступний пункт. Кілька хвилин дружньої роботи і на картинці з"явився Дзеркальний струмінь. Тільки от завдання ускладнюється – йдеться в листі до учасників квесту.

-Двое самых смелых поедут туда на общественном транспорте, до "зеркалки". Я могу поехать, но знаешь тут чем только можна автобусом, а то тут все богданчики, у нас просто коляска не влазит туда, это сто процентов.

Ну що ж вирішено. Автобусом – то автобусом. Два Андрії і стали тими сміливцями, які погодилися поїхати з площі Конституції до Дзеркального струменя в громадському транспорті. І тут у нагоді стали низкополі автобуси, що власне і розраховані на візочників. Тільки от учасникам квесту скористатися такою можливостю самостійно не вдалося.

Знов без фізичної сили перехожих не обійшлося. І так відбувається найчастіше, пояснює один з Андрієв.

Андрій учасник квесту

-Проблема всех водителей, потому что они не становятся в плотную к бордюру, если бы они так становились, мы бы могли без посторонней помощи обходиться, а так приходится людей просить, а когда они становятся на такое расстояние, либо дальше бы стал, а то коляска же узкая и очень неудобно маневр совершать и второе: сколько раз обращался к водителям тролейбусов, есть в тролейбусе выдвижной пандус,закатить же легче, чем людям поднимать, но ни разу , я уже три года передвигаюсь, мне не выдвинули пандус.

Ну не вийшло, виправдовується водій автобусу. Мовляв, на то були об"єктивні причини.

Віталій водій автобусу

-Ну не получилось из-за того, что тут еще автобус был наш? ну вот и не получилось.

А чи вийшло в них – людей з особливими потребами подолати всі дороги-шляхи і пройти всі пункти, вказанні в завданнях. Підбити підсумки і поділитися враженнями, учасники квесту зібралися вже на кінцевому об"єкті – на площі Архітекторів. Емоцій вони не проховували, перебиваючи один одного, розповідали все : і про доступні місця Харкова, і про проблеми, з якими таки довелося стикнутися. Та найбільше, кажуть, таки приємно вразила нова послуга від метрополітену – служба супроводу.

Ігор учасник квесту

-Нас ждали, нас ждали охранники, здоровые ребята, которые нас спокойненько спустили в метро, сопроводили там, указали где нужно стать, приедет вагон и в какой вагон зайти, в какие двери, там все было обговорено и дальше мы проехали на метро до нужной нам станции, вышли, сюда мы стускались по эксколатору, потому что он там был, а на Гагарина там не было экскалатора, то есть нас поднимали наверх. Мы не знали, что есть уже такая услуга у метрополитена. Мы не знали, что  это централизовано и на прошлой неделе мы узнали, что есть такя служба и что набрав один номер телефона, где-то за час до нужного события, тебя выйдут встретят и все в принципе сделано как надо.

Ольга учасниця квесту

-Город меняется, уже появляются доступные абсолютно перекрестки и переходы, обьекты в городе, но конечно проблемы есть и будем об этом сообщать людям, которые отвественны. Вокзал например, то есть там санузел недоступен, там недоступны кассы. На пятую платформу у нас было задание попасть, оказалось, что самостоятельно можна попасть только на третью в лучшем случае и то не каждый сможет и приходится прибегать к помощи посторонних людей.

Виходить, що знову ж таки, вагони, що спеціально купляли для інвалідів, такі ж не завжди доступні, як і низкополі автобуси, розповідають учасники квеста. Бо погяти ставлять на останніх платформах, до яких без стороньої допомоги не можна дістатися, ні під землею, ні по ній. Та не лише у візочників виникли проблеми на південному вокзалі. Друга команда має свої зауваження.

Анатолій Асабін пенсіонер

-На ЖД вокзале мы не поняли на какую платформу прибывает поезд и надо было за справку заплатить пять гривен, за справку на какую платформу прибывает поезд.

Та це не єдина проблема для людей з вадами слуху. В громадських та медзакладах їх не розуміють, в їдальнях – рятує переписка.

Анатолій Асабін пенсіонер

-В идеале конечно конечно чтобы было, у нас  очень мало переводчиков на то количество глухих, которые есть в Харькове, так же для нас очень важно получение информации от СМИ, не все передачи сопровождаются субтитрами, сурдопереводом.

З викликом таксі, говорить Анатолій, зовсім негаразди. Як би його, розповідають учасники квесту, можна було викликати через інтернет чи смс-повідомленням – тоді таксі було б доступним і для них. Поки ж таку можливість надає лише інватаксі. Цей соціальний транспорт для таких людей – провідник в звичайний світ. Інватаксі працює у місті вже кілька років і саме завдяки ньому їм вдається навчатися, розважатися, відвідувати магазини та загальномісті заходи. Так і зараз – ним учасники квесту приїхали з дому, на ньому і поїдуть назад. Сьогодні задоволеними – їм все вдалося. Гра скінчилася. Тут немає переможців чи переможених. В результаті гри народилися пропозиції, які були передані до мерії. Тут, за одним столом, всі вони вирішували що зробити, щоб Харків став по справжньоиу доступним не лише для сміливих людей з особлимиви потребами.

Світлана Горубнова-Рубан заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення

-После квеста незрячих в прошлом году вы видите сами, сколько появилось звуковых светофоров, появились предупредительные линии у нас на станциях метрополитена, появилась система работы по сопровождению незрячих. То есть все, о чем нас просили мы на сегодняшний день отрабатываем. Вы слышали сегодня наш разговор с харьковчанами, которые к сожалению страдают от отсутствия слуха или передвигаются на инвалидных креслах, все что они нам рассказали, все, что они нам передали, мы конечно же принимаем это в работу однозначно и многое уже делается. Но тем не менее есть проблемы и возникла идея создания специализированной амбулатории семейного врача для неслышащих людей, потому что без сурдопереводчика оказать им медицинскую помощь практически невозможно, а так чтобы сурдопереводчик мог посетить всех, кто собрался к врачу – тоже нереально, у нас их недостаточное количества, вот так возникла сразу идея. В городе проводится системная работа в этом направлении, мы боремся с бордюрным камнем, мы боремся за удобные переходы, мы боремся за доступные торговые центры, то есть мы стараемся сделать все, чтобы этим людям было удобно.