Депрессия не состояние, а серьёзная болезнь. Супрун развенчала мифы о депрессии

21.06.2019 14:00   -
Автор:
Кожен шостий хоча б раз в житті переживав депресивний епізод, принаймі таку статистику оприлюднює виконувачка обов"язків Мінохорони здоров"я Уляна Супрун. Натомість мало хто при цьому звертається по медичну допомогу. Адже симптоми депресії такі як тривожний, пригнічений стан, дратівливість, почуття провини, нікчемності і безнадії, можуть минутися, і звідси, зазначає Супрун, і походить хибне уявлення, що це одужання. До того ж, каже, у суспільстві існує багато міфів, через що багато людей соромляться цього стану та ігнорують ознаки депресії. 
 
Уляна Супрун в.о. міністра охорони здоров'я України
 
Депресія від неробства-ліні і лікує її робота. Насправді, не так, її провокують травматичні обставини життя, а небажання працювати є наслідком.
 
Те що потрібно посміхатися і радіти життю і депресія піде – це міф. Під час депресії людина не може радіти і їй потрібна медична допомога.
 
Міф також, що антидепресанти не лікують, а є наркотиками. Насправді пігулки можуть допомогти, але їх слід приймати скільки призначив лікар.
 
Неправда і те, що депресія – це виключно духовна проблема. По правді, вона може бути причиною хронічних хвороб і віддавати болями в різних частинах тіла.
 
Міф і в тому, що депресія є хворобою юнацтва. насправді більшість людей, які хворіють на депресією, старшого віку. 
 
Тож депресія, констатує Сукпрун, це хвороба, яка без належного лікування може перейти у важку форму і стати причиною суттєвого погіршення якості життя. Щоб її подалати потрібне медикаментозне лікування та психологічна допомога. Але її можна і запобігти, з цього приводу є навіть рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров"я. 
 
Уляна Супрун в.о. міністра охорони здоров'я України
 
– Лікувати хронічні хвороби, принаймні, не давати їм погіршуватися. Депресія може бути наслідком серцево-судинних захворювань, артриту чи діабету.
 
– Займатися фізичними навантаженнями. Вчити дітей і підлітків позитивному мисленню.
 
– Бути обізнаними щодо депресії, вміти її розпізнати. Працювати з “групами ризику”. 
 
– Включити заходи із запобігання та виявлення депресії в лікувальні програми. 
 
Але, якщо таки запідозрили депресію, то одразу самОму бігти до психолога чи психіатра, каже Супрун, не треба. Спочатку, згідно нових правил з реформи медицини, слід звернутися до сімейного лікаря. Він все перевірить, обстежить і тільки у разі потреби направить до фахівців, що надають спеціалізовану медичну допомогу.