24 серпня. Півроку війни. Як Харків переживає вторгнення окупантів (відео)

День незалежності харків’яни зустрічають без можливості вийти на вулицю. Саме 24 серпня місцева влада впровадила цілодобову комендантську годину. Так Харків зустрічає державне свято, що співпало ще і з піврічним повномасштабним вторгненням. Як місто-герой пережив 182 дні війни – в матеріалі кореспондентів Харьковских известий.

Близко 5-ї ранку 24 лютого 2022 рік. Під такі звуки вибухів прокинулися харків’яни.

І одразу вранці 24 лютого з’явилось звернення президента ворожої країни про початок так званої «спецоперації». І наш Президент Володимир Зеленський оголосив воєнний стан

ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Сьогодні вранці Президент Путин оголосив проведення спеціальної воєнної операції на Донбасі. Росія здійснила удари по нашій військовій інфрастуктурі та по нашим прикордонникам, прикордонним загонам та в багатьох містах було чутно вибухи, ми вводимо воєнний стан на всій території нашої держави.

Це був початок, початок повномасштабного вторгення. Вибухи чули в Харкові, Києві, Одесі та ще багатьох інших українських міст. І під такі ворожі обстріли будуть засипати, прокидатися та працювати харків’яни довгі півроку війни. Та вибухами все не обмежилося, окупанти намагалися штурмувати Харків. І на четвертий день війни до міста заїхала ворожа техніка.

Бої велися ще і в 134-й школі Харкова, там сховався російській спецназ. І для вісімнадцятьох окупантів цей навчальний заклад став могилою. Бо українські військові дістали їх і там.

Після такого розтрощення 27 лютого, нога окупанта більше не ступала до Харкова. Тоді російській агресор вдався до тактики посилення терору. На Харків летіли ракети, гради, смерчі, здійснювалися авіаудари. Російський «калібр» влучив і по площі Свободи. Агресор поцілив у будівлю адміністрації. Там загинули 24 людини, жертвами стали не тільки ті, хто був в Харківській ОДА, а й цівільні, які в момент удару проїжджали повз.

Місто буквально намагалися стерти, спальні райони, лікарні, парки, дитсадки та школи піддавалися бомбардуванням. На вулицю неможливо було вийти, люди гинули, коли йшли набрати води чи отримати гуманітарку. Окупанти руйнували та й руйнують все: транспортні депо, котельні, комунікації, супермаркети, торговельні центри. Все, що є у Харкові, і що будувалося задля комфорту містян, ворог перетворює на уламки. Та ніхто з таким терором та геноцидом не змирився. І незважаючи на кількісну перевагу живої сили та техніки, українські військові переломили хід війни, розпочавши контрнаступ. Бійці ЗСУ та тероборони почали відкидати рашистів до державних кордонів, визволяючи село за селом, та не дали можливості взяти Харків у кільце.

Саме тоді у Харкові почали перезапускати економіку, та відновили рух транспорту. В цей час у місті настала жадана тиша, але лише на 5 днів.

ІГОР ТЕРЕХОВ ХАРКІВСЬКІЙ МІСЬКІЙ ГОЛОВА
Я очень, чтобы харьковчане начинали работать, я очень хочу, чтобы перезапускалась экономика города Харькова, как, в целом, перезапускалась экономика Украины. Для этого прежде всего нужна и транспортная логистика, и чтобы не было войны. И это всё благодаря тому, что наши героические военные отогнали отогнали эту нечисть от Харькова.

Як герої проявили себе не тільки військові, усі харків’яни згуртувалися. Служби працюють як єдине ціле.

Комунальники разом із надзвичайниками розбирають завали, поліцейські та прокуратура фіксують порушення правил війни. І незважаючи на те, що окупант наніс ніщівних ударів та зруйнував понад 4 тисячі житлових будинків, будівельники відновлюють помешкання харків’ян, що ще підлягають реконструкції. Та окупанти продовжують вбивати мирне населення і руйнувати мирні дома. Нещодавно у Салтівському районі загинуло ще 19 людей. Рашисти знов поцілили в житловий будинок.

6 березня Президент України Володимир Зеленський присвоїв Харкову звання міста-героя, і вже 182 дні Харків доводить, що ця горда відзнака була надана не дарма. Рівно півроку військовослужбовці, екстрені, комунальні служби та прості харків’яни роблять все заради спільної мети – перемоги над рашизмом. 182 дні повномасштабної війні. 182 дні терору та геноциду. 182 дні війни люди полишені права на спокійне життя. Кожної ночі Харків здригається від вибухів ракет, що летять з Бєлгорода. Кожного дня виють сирени і тривають обстріли. І хоча у півроку повномасштабного вторгення харків’яни відзначають день незалежності навіть без можливості вийти з укриттів – в місті та області комендантська година і протягом дня тривога за тривогою і вибухи, але всі вірять у перемогу над рашистами, бо вони руйнують будинки, калічать життя, але український дух ім не зламати ніколи.