Три матчі — п’ять очок. “Металіст 1925” на старті сезону зіграв із двома командами “на завданнях” та непоступливими “Балканами”

“Жовто-сині” звітний матч розпочали лише з однією зміною у стартовому складі. Замість травмованого Владислава Кравченка зліва у захисті вийшов ще необстріляний Кирило Єрмошенко. До того ж, що важливо, вийшов не на свою позицію. Також місце у старті знайшлося й учорашнім гравцям запасу Максиму Цвіренку та Ярославу Дехтяренку, яких новий головний тренер бачить серед 11 гравців основного складу.

Той склад, який кував перемогу над “Інгульцем” та зіграв унічию з “Балканами”, відмінно розпочав і звітний матч. Принаймні, “зіркові” гравці суперника місця собі не знаходили, а атаки харків’ян були розмашистими, красивими та такими, що викликали оплески трибун. Це і був той гострий, комбінаційний та атакуючий футбол, який від футболістів і тренерів вимагають засновники та керівництво. Все це, врешті, і мало логічний підсумок. Ярослав Ямполь виконав гострий навіс зі штрафного, гравці “Руху” не змогли як слід вибити м'яча подалі, той опинився спочатку у Кольцова (його удар перервав захисник), а потім і у Цвіренка, і вже Максим потужним ударом з лівої вколотив його у ворота. Здавалося б, переможний початок покладено і досвідчені гравці “М1925” (а таких на полі було не мало) спокійно та впевнено доведуть справу до логічного завершення. А що ж “Рух”? Склалося таке враження, що, як і “Інгулець”, команда завітала до Харкова з наміром здобути перемогу “однією лівою”. Принаймні, коли все пішло не за їхнім планом, занервували і футболісти, і головний тренер Леонід Кучук. Але перемогти за принципом “Бей вперед – комбинация придет” зараз мало кому вдається. Із постійними закиданнями вперед наш захист справлявся відмінно, а от у гравців середньої ланки м'яч, чомусь, не тримався. Як потім скаже Андрій Демченко: “Грати без м'яча завжди набагато важче, аніж, коли його контролюєш та перебуваєш у атаках”. Постійно у напрузі центральних оборонців “Руху” тримав наш капітан Сергій Давидов, але допомоги від півзахисників отримував дуже мало.

На другий тайм “Рух” вийшов, дещо перебудувавши ігрову схему та зробивши одну заміну. Але гра у його виконанні більш геніальною від цього не стала. Наші впевнено руйнували все, що створювали підшефні Кучука, нажаль, тільки от швидкості при початку власних атак було мало. Складалося враження, що окрім Цвіренка, Кольцова, Ямполя та Стороженка, який вийшов на заміну, швидкісних якостей не було в жодного футболіста. Саме тому попереду в нас не виходило практично нічого. Ну, а “рухівці” свою єдину гольову атаку провели у середині другої 45-хвилинки, коли Денис Сидоренко, намагаючись ліквідувати вихід тет-а-тет Данила Кондаркова, сфолив у власному карному майданчику. Сам постраждалий із позначки був влучним…

“Металіст 1925” міг вирвати три очки у самому ендшпілі матчу. Сергій Романов зі штрафного метрів із 27-ми пробив потужно, але Роман Мисак із його ударом впорався. Нажаль, аби добити “кулю” у сітку воріт, лише миті не вистачило Михайлу Стороженку.

На цьому команди і розійшлися. Кожна із набраним заліковим балом, але кожна цим підсумком не задоволена.