З початку осені на менінгіт вже захворіли десятки харків’ян

Кінець літа, початок осені – це пора активізації вірусних інфекцій, у тому числі вірусних менінгітів. Щорічно у період з кінця серпня на початку вересня в області відмічається сезонне зростання захворюваності на цю інфекцію. Фактором ризику є формування нових колективів на початку нового навчального року.

Що таке вірусний (серозний) менінгіт? Вірусний менінгіт – це гостре інфекційне захворювання з ураженням мозкових оболонок головного мозку. У більшості випадків причиною його появи є вірусна інфекція, зокрема, ентеровіруси (Коксакі і ЕСНО), рідше вірус епідемічного паротиту, цитомегаловірус, герпесвірус, аденовіруси.

Чим відрізняється вірусний (серозний) менінгіт від інших менінгітів? Перебіг вірусних (серозних) менінгітів зазвичай доброякісний і на відміну від бактеріальних, (для яких характерно гнійне запалення оболонок мозку з тяжким перебігом), не призводить до серйозних ускладнень. Близько 85% випадків менінгітів, які викликані ентеровірусами, минають безсимптомно, 12-14% діагностуються як легкі форми та лише 1-3% мають тяжкий перебіг. Проте, при будь-якій формі цього захворювання лікування має бути розпочате негайно і обов’язково в умовах стаціонару.

Коли та хто найчастіше хворіє? Ентеровірусні менінгіти, частіше реєструються влітку та перші місяці осені, коли формуються дитячі колективи і настає похолодання. Людина, в організм якої потрапив вірус, частіше стає носієм вірусу або переносить захворювання в легкій формі. Вірусний (серозний) менінгіт ентеровірусної етіології відрізняє висока контагіозність і вогнищевість. Інкубаційний період складає від 3 до 14 днів, залежно від віку хворого, стану його імунної системи. Переважно хворіють діти та особи молодого віку.

Як передається вірусний (серозний) менінгіт? Заразитись можна наступними шляхами:

повітряно-крапельним, коли збудник локалізується у слизовій оболонці дихальних шляхів. При кашлі, чханні інфекційні агенти, перебуваючи у повітряному середовищі у формі аерозолю, потрапляють до організму здорової людини із зараженим повітрям;

контактним, коли збудник локалізується на слизовій очей, у порожнині рота, на шкірі, на поверхні ран, потрапляючи з цих ділянок тіла на різні предмети, осідає на них. Зараження відбувається при контакті з інфікованими предметами;

водним — через воду, при купанні у забруднених водоймищах, басейнах (при заковтуванні води).

Як вчасно розпізнати хворобу? Симптомами вірусного (серозного) менінгіту є сильний головний біль, розвиток інтоксикації, поєднання катаральних та шлунково-кишкових проявів, поліморфна екзантема, лихоманка (температура тіла підвищується до 400С, потім через 3-4 доби може знизитися, і через деякий час знову піднятися, відбуваються як би дві хвилі високої температури), загальна слабкість, болі у м’язах і суглобах. У дітей можуть з’являтися судоми кінцівок, діти стають примхливими, плаксивими. У грудних дітей відбувається вибухання і напруження тім’ячка. Крім менінгеальних симптомів проявляються симптоми ГРВІ – біль у горлі, нежить, кашель. Однак, поставити точний діагноз може тільки лікар на підставі клінічних проявів, епіданамнезу та результатів лабораторних досліджень.

Діагностичні обстеження. Необхідним не тільки для діагностики, а і для полегшення стану хворого (зниження тиску на головний мозок) є проведення спиномозкової пункції. У пунктаті визначається велика кількість клітин лімфоцитів, а також на тлі нормальної кількості цукру підвищений вміст білка. Непрямою ознакою вірусного менінгіту при характерній клінічній картині буде відсутність у лікворі бактерій, наявність яких свідчить про бактеріальний менінгіт. Крім того, можливо виділення ентеровірусів з фекальних проб хворого, змивів носоглотки. Для визначення специфічного збудника хвороби роблять серологічний аналіз, який виявить рід і клас вірусу на підставі РНК (полімеразно-ланцюгова реакція).

Важливо! Через різноманіття збудників, що викликають вірусний (серозний) менінгіт специфічної профілактики — вакцинації немає.

Щоб уберегти себе та свою дитину від захворювання профілактичні заходи потрібно спрямувати на запобігання інфікування, а саме:

дотримуватись правил особистої гігієни;

мити фрукти і овочі перед вживанням, по можливості обдавати окропом ягоди і фрукти;

не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (річки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

вживати очищену або кип’ячену воду;

не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних ociб;

для купання та відпочинку користуватися лише офіційно відкритими для цього пляжами;

під час купання або пірнання не ковтати річкову воду;

змалку привчати дітей вести здоровий спосіб життя, забезпечити збалансоване харчування;

у випадку виявлення перших ознак захворювання необхідно звернутись до закладу охорони здоров’я або негайно викликати швидку допомогу.

Також варто уважно ставитися до будь-якого вірусного захворювання у дитини, грипу, ГРВІ, вітряної віспи, кору, епідемічного паротиту.