Молодіжна рада нового скликання визначила напрямки роботи. ФОТО

Таке рішення було прийнято 16 січня на першій сесії Молодіжної ради III скликання. Також на сесії було обрано нового голову Молодіжної ради, голів і членів комісій і департаменту. Їх привітав заступник Харківського міського голови з питань сім'ї, молоді та спорту Костянтин Лобойченко. Він побажав молоді нових досягнень.

«За вами – майбутнє міста. У міській раді ви знайдете професійний розвиток, друзів і команду, а за підтримки міського голови реалізуєте ще більше цікавих проєктів. Упевнений, що ви продовжите розвивати ініціативи, яка почала стара команда. Ідіть до своєї мети, і у вас все вийде. Я бачу команду, підтримку. Отримуйте досвід колег, будьте відкриті, розвивайтеся. Успіхів!» – сказав Костянтин Лобойченко.

На сесії в рамках Адміністративного департаменту створено три відділи: фінансовий, HR (управління персоналом) і PR (зв'язки з громадськістю). Головою департаменту, першим заступником голови Молодіжної ради стала Юлія Савченко. Також були обрані голови семи постійних комісій ради.

Як повідомила голова комісії з питань розвитку міжнародної співпраці та туризму Яна Щербань, в 2020 році продовжиться реалізація проєкту «Школа молодого дипломата». Крім того, кілька разів на місяць проводитимуться зустрічі з діячами міжнародних відносин, тематичні спікер-клаби на іноземних мовах тощо. Планується також створити серію відео про Харків англійською та українською мовами з запрошенням відвідати місто і розробити тематичні тури Харковом.

Комісія з питань розвитку публічного управління займеться стратегічним розвитком молодіжної політики шляхом формування обізнаного лідерства. Як повідомила голова комісії Вікторія Мойсеєнко, необхідно розвивати бренд української молоді, проводити аналіз потреб молодих людей і створити моніторингову систему відстеження ефективності молодіжних проєктів.

Голова комісії з питань розвитку студентства та освіти Максим Коваль повідомив, що мета комісії – розробити освітній продукт, який підвищить культуру роботи органів студентського самоврядування та сприятиме створенню єдиної студентської спільноти.

Комісія з питань охорони навколишнього середовища та екології зосередить свою діяльність на сферах поводження з відходами, поводження з тваринами, розвитку і збереження рекреаційних зон. Як зазначив голова комісії Кирило Чікірякін, до співпраці в цих сферах планується залучити міськраду, бізнес, громадські об'єднання, щоб потім сформувати комплексні пропозиції.

Голова комісії з питань нічного життя Артур Приймак повідомив, що мета роботи в цьому напрямку – об'єднати працівників сфери, створити можливості для реалізації нових проєктів і сприятливі умови для проведення фестивалів, а також створити бренд нічного Харкова.

Як зазначив голова комісії з питань розвитку підприємництва та працевлаштування Георгій Петров, молодим підприємцям продовжать надавати консультації, власники бізнесу зможуть отримати експертну підтримку. У планах комісії – провести дослідження з працевлаштування і розвивати потенціал молоді в цій сфері.

За словами голови комісії з питань розвитку культури Руслана Місюні, комісія займеться вирішенням проблем культурного середовища і повинна налагодити співпрацю між діячами та інституціями культури та громадськими організаціями, а також сприяти підвищенню ролі культури як об'єднуючого чинника.

Довідка. Молодіжна рада – консультативно-дорадчий орган при Харківському міському голові, який був створений в грудні 2015 року. Рада взаємодіє з сімома молодіжними радами в Україні, з двома – в Польщі і двома – в Німеччині, завдяки чому активно реалізує міжнародну політику. За чотири роки роботи ради заявку на вступ в організацію подали понад 1300 осіб з 70 різних організацій, студентських та учнівських самоврядувань. Серед масштабних ініціатив Молодіжної ради – щорічний ярмарок вакансій «Dream Job», проект «DJ Stream» (виступи українських музикантів, які транслюються в прямому ефірі з популярних місць Харкова), створення інформаційного ресурсу «Kharkiv Eco Сity» в «Facebook» і «Instagram», участь в організації «Конгрес ініціатив Східної Європи» в Любліні (Польща) та ін. Більшість проєктів були реалізовані за позабюджетні кошти.