Він одужує... Мати курсанта В'ячеслава Золочевського розповіла про стан сина

28 сентября 2020, 16:48
 

Йому краще. Він у шпиталі. А вона не може бути з ним поруч. Все це про родину: сина та мати Золочевських. Нині їх прізвище знає чи не вся країна, бо він - хлопець, якому пощастило вижити в старшній авіакатастрофі, а вона - жінка, яка дочекалася свого сина з навчань, що для інших стали останніми. Наші кореспонденти спілкувалися сьогодні з Іриною Золочевською і розкажуть всю правду про проблеми її родини.

- Скажи, пожалуйста, как ты себя чувствуешь?
- Нормально!
- Как ты спал?
- Нормально!
- Твоё состояние? Как отношение врачей, всего медперсонала?
- Нормально!
- Т.е. со Славиком всё в порядке, всё нормально! 
 
Стримане чоловіче "нормально!" і не більше. Так про свій стан розповідає курсант університету повітряних сил імені Кожедуба В'ячеслав Золочевський, який вижив в авіатрощі під Чугуєвом, своїй матері. Жінка працює чи не цілодобово продавчинею в одному з овочевих кіосків поблизу станції метро Студентська. Про трагедію в небі та дізналася зі ЗМІ, коли з'явилася інформація, що розбився літак неподалік від Чугуєва. 
 
Ірина Золочевська мати курсанта
 
Когда я ещё прочитала, что это были учебные полёты и ребята были курсанты из Кожедуба и время без десяти девять. Я просто в четыре часа разговаривала с сыном, он говорил "Мам, я жду полёты! Полёты будут с шести до девяти". Он очень ждал этих полётов. У него было очень хорошее состояние, настроение. И когда я вижу, что время без десяти девять и мой сын в небе. Это всё очень было жутко, жутко было что со мной... 
 
Ірина ділиться, в той момент вона не розуміла що їй робити, хотілося кричати, кудись бігти і бути поруч із сином. Тоді вона ще і не знала чи живий він. Після, в одному з інтерент-пабліків вона побачила список і навпроти прізвища її сина був напис - забрала швидка. Це був військовий шпиталь і саме туди вона відразу вирушила.
 
Ірина Золочевська мати курсанта
 
Его везли в реанимацию, он был в лифте. Он был весь в крови, но он приподнял голову и он сказал "Мама!". Я очень сильно заплакала, меня сразу забрали. Самое главное, что я опознала, что это мой сын и что это был Золочевский Славик. Просто хотелось молчать и обнять ребёнка и сказать Слава Богу, что сын жив! Я сказала, сына, ты у меня родился в рубашке! Это у тебя второй день рождения 25 сентября! Это просто чудо, это просто чудо! Конечно, когда он узнал, что на следующий день, что мальчик, которого он тушил и оттягивал от самолёта... конечно же это ужас, что он умер. Это тоже было очень страшно пережить. 
 
Вже згодом, через деякий час, коли лікарі дозволили Ірина Золочевська розпитала сина, як все сталося, В'ячеслав спробував зібрати воєдино картину того страшного дня.
 
Ірина Золочевська мати курсанта
 
Повезло, что он находился в начале самолёта. Когда на повороте самолёт шёл что-то произошло с двигателем, просто резко это всё в доли секунды, самолёт падал и он просто потерял сознание. Потом, когда самолёт горел, что-то видимо на него упало, горел самолёт и он просто очнулся. Но он не понимал, что происходит. Он думал... может он находится в какой-то компьютерной игре, он начал трогать свои руки. Он начал понимать, что это наяву, а почему горит самолёт. Т.е. он начал собираться с силами, он выбирался из обломков горящего самолёта и он увидел вот этого горящего курсанта и он к нему кинулся, чтобы его тушить и оттягивать. Потому что жар стоял очень высокий... 
 
Зараз головне аби син відновив своє здоров'я, додає Ірина Золочевська. Жінка дуже хоче бути зараз з ним, проте не може. Причина всьому чи не цілодобова та щотижнева робота, де немає ніяких відгулів. Тож або заробляєш, або нічим буде платити за орендовану квартиру вже наступного місяця, пояснює Ірина. 
 
Ірина Золочевська мати курсанта
 
Это очень тяжело в той ситуации, потому что у меня на самом деле, я живу сама с сыном, у меня двое сыновей. У меня в Украине никого нет. Отца нет, отец нам не помогает, он с нами не живёт. У меня очень тяжёлое материальное положение, т.е. мне приходится работать, я живу с детьми и у нас съёмная квартира. И у нас нет собственного жилья. Поэтому я на работе, мне очень тяжело, но я мыслями нахожусь с ребёнком. Я постоянно ему перезваниваю, я постоянно спрашиваю состояние, как он себя чувствует, что он делает, покушал он или не покушал - я всё спрашиваю. Поэтому мне очень тяжело, но мне приходится ещё работать. Мне сейчас сделать всё для него, не для себя, а для него, я живу ради детей! 
 
Стати льотчиком та і підкорювачем неба у В'ячеслава була мрія з самого дитинства, з самого дитячого садка, розповідає Ірина Золочевська.
 
Ірина Золочевська мати курсанта
 
Да, переживала! Но вы знаете, у меня какая-то гордость за своего сына, что мой сын хочет стать лётчиком. Это моя гордость, я гордилась и я поддерживала его любое решение. Поэтому для меня это тоже очень важно! Он даже никуда не захотел поступать, только в Кожедуба и только на лётчика! 
 
Не відмовиться ніколи від своєї мрії, так відповідає Ірина на питання, про поновлення у навчанні після одужання власного сина. Друзів, однокурсників буде не вистачати завжди, бо вони були і залишаться назавжди для нього другою родиною. Можливо колись ці рани загояться. В результаті авіатрощі під Чугуєвом загинуло 26 чоловік, більшість з них курсанти університету повітряних сил та офіцери.
 
Чугуїв стих.., бо спалахнуло небо…
Не дочекались вдома матері…
Лиш душі тих, кому до Бога треба,
На крилах Янголів над містом угорі!..
 
ВІЧНОГО ПОЛЬОТУ, НАШІ СОКОЛИКИ… 
 
У вівторок з 09:00 до 10:00 на Меморіалі Слави міста Харкова відбудеться церемонія вшанування Вільхового Віталія, курсанта Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який помер від важких травм отриманих в авіакатастрофі військового літака Ан-26Ш. За словами експертів, щоб ідентифікувати всі тіла знадобиться ДНК-експертиза та деякий час. У Держбюро розслідування озвучили чотири версії, які розглядають слідчі:
 
- технічна несправність агрегатів літака;
- неналежне виконання службових обов'язків екіпажем;
- неналежне виконання службових обов'язків особами, які були відповідальними за управління польотами;
- неналежне технічне обслуговування літака і його підготовка до польоту.
 
У Кабміні повідомили, що родичі загиблих отримають одноразову компенсацію в розмірі  більш ніж 1,5 мільйона гривень.
Подписаться на ТВ-проекты

Поиск по архиву:

ПнВтСрЧтПтСбВс

Выбрать по тегу