Исторические памятки города-побратима Нюрнберга. Часть 2

30 сентября 2019, 13:38
 

Вони теж вміють добре повеселитися та зберігають власні традиції. Наш наступний матеріал із міста побратима Харкова - Нюрнбергу.

Нюрнберг. Місто-побратим Харкова, що розташований на півночі центральної частини Баварії є другим за чисельністю містом Баварії, після Мюнхена, і 14-м в Німеччині. Кількість мешканців - понад 500 000. Найбільший економічний і культурний центр Франконії і її негласна столиця. Місто старовинної архітектури, історії та байок. Місто, чисельність якого впродовж року збільшується вдвоє від кількості туристів. 
 
І як у кожному європейському місті, містечку чи селищі є своя головна будівля - ратуша. У Нюрнберзі їх три. Ось ця вважається головою. Її зведенням займався відомий архітектор Якоб Вольф молодший. Будівля в стилі ренесанс з'явилася в Нюрнберзі на початку 17-го століття. Місцеві її охрестили Wolff'schen Rathaus "Вовча ратуша", за прізвищем архітектора.
 
Поліна Дотц екскурсовод
 
Он был гениальный человек, но выпить очень любил и об этом знали. Но это же был важный заказ, это ратуша и её надо было закончить. Поэтому за ним стали следить, в смысле потребления им алкоголя. Его жене повелели следить, чтобы он пил не больше кувшина вина в день. Я не знаю какие у них были кувшины, но больше кувшина было нельзя. Другим мастерам запрещали пить с мастером Вольфом. В итоге. Он свою ратушу красивую закончил и через полгода его не стало. Т.е. это по сути была его лебединая песня. Не знаю почему, то ли он дорвался до вина, то ли нехватка произошла, но в итоге умер бедняга. 
 
Архітектор теж увійшов у історію, верніше його голова, яка з сумним виразом обличчя височить над одним з головних входів до будівлі. Її встановили вже після його смерті. Так само на мерії розміщується і старовинний герб міста. Дівчина-орел, яка свого часу змінила стать. Щоправда не по своїй волі.
 
Поліна Дотц екскурсовод
 
Вот эта красивая девушка-орёл, она у нас иногда девушка, иногда молодой человек. В зависимости от того когда поместили барельеф. Здесь уже девушка. Это был герб Нюрнберга, который находился на главной городской печати. Эта главная городская печать была в единственном экземпляре, скрепляли самые важные документы этой печатью. И вдруг, эту печать в городском совете, в 15-м веке, одну единственную теряют. Естественно, начинается паника. Забегали советники, ой ой ой, что же делать - найдут сейчас печать и станут подделывать документы. И герб придумывать как-то странно и они нашли простой и изящный выход. Они пририсовали орлу женскую грудь. И всё, и герб остался старый и не подделаешь. Поэтому у нас иногда орёл с грудью, а иногда и без груди, просто орёл. Вот такая история.
 
Всі будинки у центральній частині Нюрнберга зведені з піщанику. Всі покрівлі вкриті черепицею коричневого кольору. Якщо баварці використовували дерево в своїх конструкціях - це була липа. Деревина і зараз добре збереглася . Ось один із прикладів - будинок 14 століття. Фахверк - тип будівельної конструкції, де несучої основою служать вертикально встановлені стовпи. Вони надають будівлі особливий та характерний вигляд.
 
Поліна Дотц екскурсовод
 
Как делался фахверк. Собирались эти балки как несущая конструкция. Пустоты между балками забивали всякой ерундой - строительным мусором, коровьими лепёшками, камнями, Бог знает чем. Сверху покрывали глиной, ещё сверху штукатурили, а иногда вот эти белые стены покрывали сывороткой, чтобы на солнышке красиво блестели. Балки оставляли обязательно открытыми, а красили где как было принято. В каком-то регионе только в чёрный цвет, здесь в нашем регионе во Франконии - в яркий. Этот цвет самый популярный и называется "бычья кровь". Причём туристам часто рассказывают такие байки, что кровь туда часто добавляли. И тут стояли котлы на улицах, кровь кипела, вообщем всякую ерунду. И понятное дело кто бы туда добавлял кровь в краску. И вся эта деревянная конструкция держалась на таких деревянных шипах без гвоздей. Т.е. понятное дело здесь 100 раз заменили начинку. Всё здесь укрепили, но тем не менее дом жилой, он поделен на двух хозяев, как это было и прежде, и вот дом XIV века он и выполняет своё предназначение. 
 
А ось до цього будинку в Нюрнберзі, що розташований поруч з головною річкою Пегніц, в старовинні часи ніхто не поспішав. Його обходили стороною. А потрапити до власника на чаювання тим більше. Були на то причини, діляться місцеві мешканці.
 
Хельмут Швенглер фотограф
 
Це будинок ката. Ця, в той час шанована людина в Нюрнберзі мешкала тут разом зі своєю великою родиною. Майже щоденно той ходив на свою роботу, як ми зараз, та виконував її. За дрібне порушення - рубав гострим мечем руки або ноги. А за більш серйозні - з плечей злочинця летіла голова. Подейкують, що перед тим як зробити свою справу кат, забираючи злодія, дуже довго перед ним вибачався. Так принаймні говорили... 
 
Франц Шмідт - один з найвідоміших катів в історії. З 1578 по 1617 він робив свою справу в Нюрнберзі. За 45 років роботи він стратив 361 злочинця та провів 345 тілесних покарань. Прославився "майстер Шмідт" надзвичайним мистецтвом ще за життя, а після смерті - тим, що залишив по собі щоденники, де докладно описував свою професійну діяльність. Щоденники Франца Шмідта вперше були опубліковані в 1801 році і продовжують перевидаватися на різних мовах. 
 
Серед відомих постатей у Нюрнберзі і ось цей "Гусячий пастушок" або "Чоловік з гусьми" (Генсенмен хенбунен). Пам'ятник-фонтан йому встановлено біля міської ратуші.
 
Поліна Дотц екскурсовод
 
Его, в своё время, выбрали на роль типичного немца. Это статуя вообще 15-го века. В XIX веке Германия объединялась, а Германия - это по сути что, куча племён объединённых в одну большую нацию и нужны были какие-то культурные якоря и они решили, что вот этот мужичок отлично подходит на роль типичного немца. Это крестьянин, в парадной крестьянской одежде XV века, вот эти вот панталончики, кафтанчик, по нему можно просто историю моды изучать. И есть про него тоже байка, что этот крестьянин нёс сюда на продажу гусей на рынок в Нюрнберг. И захотелось ему по дороге пить и гуси ему говорят, давай так, ты нас не будешь продавать, а мы тебе даём чистую воду из клювов. Он согласился, даже не удивился, видимо не первый раз с ним это случалось. Попил водички и понёс их домой. Это чудо увидел прохожий, который сказал, я тебе гарантирую, что ты со своими гусями, сюда в Нюрнберг ещё вернёшься. И он вернулся, но уже без гусей, по каким-то своим делам и увидел, что ему поставили памятник. Т.е. символически он вернулся в Нюрнберг и остался навсегда. 
 
Ми обов'язково теж повернемося до міста-побратима Нюрнберга. І розповімо про його традиції, історії та байки. Далі буде...
Подписаться на ТВ-проекты

Поиск по архиву:

ПнВтСрЧтПтСбВс

Выбрать по тегу