В інтернеті чи особисто: як краще рахувати українців?

16 декабря 2019, 11:59
 

У грудні в Оболонському районі Києва та Пісківській ОТГ на Київщині розпочався пробний перепис населення. Держстат тестує методику та механізми збору інформації. Тим часом Кабмін проводить «електронний» перепис і обіцяє завершити його вже до кінця року. Навіщо переписувати українців і чи можна замінити традиційні опитування електронним підрахунком, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

У рамках традиції
 
Традиційний перепис населення збирає інформацію про вік, стать, дату та місце народження людей, родинні стосунки, громадянство, етнічне походження, сімейний стан, освіту, джерела доходів, зайнятість, міграційну активність тощо. Цю інформацію фіксують спеціальні переписувачі, які ходять по домівках. Усі дані збираються анонімно, а потім ретельно аналізуються соціологами. 
 
«Країна – це не територія, не банки і не бізнес, хоча все це є дуже важливим; країна – це передусім люди, їх якість і тривалість життя, рівень освіти, статус на ринку праці, джерела доходів, склад родини, кількість дітей, визначення своєї етнічної приналежності, рідна мова», – наголосила  директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
 
Попередньо Державна служба статистики збиралася провести загальний перепис населення з 10 листопада до 23 грудня 2020 року. Для цього вона планувала залучити 100 тисяч переписувачів із планшетами. Опитування мало проводитись в електронній і традиційній формах. Тобто українці змогли б надати інформацію про себе онлайн або ж чекати особистого візиту переписувачів.
 
Власне, на перепис населення у держбюджеті заклали 3,431 млрд грн. Левова частка цих грошей призначалась на оплату роботи переписувачів, решта – на комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення і обробку результатів. Втім, наразі в уряді вирішили зекономити і провести електронне опитування.
 
Електронна ініціатива Дубілета
 
У кінці листопада міністр Кабінету міністрів України Олександр Дубілет запропонував порахувати українців за допомогою електронних реєстрів. Ідея міністра полягає в тому, щоб зібрати анонімну інформацію у мобільних операторів (про кількість та місцезнаходження користувачів), дані з реєстрів Пенсійного фонду (про пенсіонерів) та РАЦСів (про дітей). Потім провести «калібрувальні» соціологічні опитування (наприклад, про кількість SIM-карт в однієї особи) і вставити інформацію в математичну модель. 
 
Дубілет переконаний, що цей метод дозволить отримати результати дуже швидко – вже до кінця цього року – і задовольнить основний запит міністерств. Найперше – це кількість мешканців, їхні стать і вік. 
 
«Ми прийняли непросте рішення, що поки що ми традиційний перепис проводити не будемо, тому що банально в бюджеті на це немає грошей. Ми дивилися, як можна викрутитися з цієї ситуації, і розробили досить, як мені здається, круту методику, яка дозволить відповісти на 95% питань, які є у замовників традиційного перепису», – заявив він.
 
За словами Дубілета, електронний перепис потребуватиме з бюджету 1,4 млрд грн – на 2 млрд менше, ніж традиційний. 
 
Електронний перепис підтримав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та президент Володимир Зеленський.
 
«Ми починаємо зараз програму перепису населення. Він (Олександр Дубілет, - ред.) знайшов шлях, щоб зекономити для бюджету країни біля 2-3 мільярдів гривень. Ви бачите, є все-таки вигода, коли молоді на «ти» з інноваційними штуками різними», – зазначив Зеленський у відеозверненні до українців.
 
Думка соціологів
 
У багатьох країнах Європи перепис населення відбувається на основі даних різних цифрових реєстрів. Ці реєстри охоплюють усіх мешканців країни і виключають можливість порахувати людину двічі. При цьому додаткові демографічні дані отримують через вибіркові опитування. Тож електронний перепис не є чимось унікальним. 
 
Однак експерти сумніваються, що українські реєстри зможуть забезпечити таку ж точність і широту даних, як засоби традиційного перепису. В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України електронний перепис Дмитра Дубілета називають «оцінкою чисельності населення непрямими методами» і зазначають, що для подальших соціологічних досліджень ця інформація буде надто приблизною. 
 
«Без перепису наші похибки будуть не 2-3%, як зараз, а 6-7% і на наступних виборах ми скажемо, що ваша партія отримала, скажімо, 10 плюс мінус 7 відсотків, тобто від 3% до 17%», – зауважив генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
 
Навіщо переписувати українців?
 
У будь-якому із варіантів – чи традиційному, чи електронному – перепис населення гостро необхідний сьогодні. Адже востаннє українців рахували ще у 2001 році. Відтоді структура українського населення суттєво змінилась. Сьогодні достеменно невідомо, скільки людей емігрувало за кордон, скільки переїхало з окупованих Росією територій, яка справжня зайнятість населення тощо. 
 
Сьогодні Держстат рахує, що в країні в середньому мешкає 41,89 млн осіб. Втім, на думку експертів, кількість українців насправді набагато менша. 
 
Точна і докладна інформація про населення – це запорука ефективного державного управління та розподілу бюджету між регіонами. Перепис дозволить скорегувати соціальну політику (нарахування пенсій, субсидій тощо), а також перенаправити кошті у ті області, які їх справді потребують.  
 
Крім того, точний обрахунок допоможе вилучити «мертві душі» із виборчих списків, а отже, уникнути фальсифікацій на наступних виборах. Тож експерти сподіваються, що влада прислухається до порад соціологів і не обмежиться лише електронним переписом українців. 
 
Подписаться на новости

Поиск по архиву:

Подраздел:
Материал:
ПнВтСрЧтПтСбВс

Выбрать по тегу