Щодо концептуальних змін, внесених до Закону УкраIни «Про прокуратуру»

Денис Мишков, прокурор Комінтернівського району м. Харкова, радн, 29 октября 2012, 09:03
 

Верховною Радою України 18 вересня 2012 року схвалено законопроект, яким передбачено внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» з низки інших нормативних актів щодо діяльності та повноважень прокурорів.

 Відповідно до вимог пункту 9 Перехідних положень Конституції України «прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функції нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють функціонування».

Новий Кримінальний процесуальний кодекс сформував систему органів досудового слідства, визнав місце та роль в ній прокуратури, обмеживши реалізацію нею функції досудового слідства чітко встановленими часовими рамками — не більше ніж п`ять років.
 
Разом з тим, процес введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю, триває (на сьогодні лише 15 із контролюючих органів мають спеціальні закони, статус, завдання та повноваження решти врегульовані підзаконними актами: указами Президента України (56), постановами уряду (7) тощо).
 
Тому до його завершення прокуратура продовжує виконувати покладену на неї конституційну функцію щодо нагляду за додержанням та застосуванням законів.
 
У схваленому законі більш чітко регламентовано діяльність у сфері нагляду за додержанням законів.
 
По-перше, встановлено вичерпний перелік підстав для перевірки. Зокрема, перевірки за зверненнями здійснюватимуться лише у разі попереднього розгляду компетентними органами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.
 
По-друге, до початку проведення перевірки керівник органу прокуратури або його заступник повинні будуть винести ґрунтовну постанову, яку може бути оскаржено до прокурора вищого рівня або до суду протягом десяти днів.
 
По-третє, запровадження поняття розумних строків щодо надання прокурору документів та матеріалів, необхідних для повного і об`єктивного проведення перевірок.
По-четверте, скасовано таку форму прокурорського реагування, як припис та позбавлено прокурора права вносити протести і виносити постанови про порушення дисциплінарного провадження.
 
Наразі залишено такі форми прокурорського реагування на виявлені порушення, як подання та постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
 
При цьому у поданні дозволяється ставити питання про скасування тільки нормативно-правового акта (щодо решти актів: індивідуального, локального тощо реагування не передбачено). Проте внесення подання на акт не зупинятиме його дію.
 
Значних змін з прийняттям Закону зазнає представницька діяльність органів прокуратури.
 
На відмову від чинної редакції Закону «Про прокуратуру» у схвалених змінах визначено вичерпний перелік підстав для представництва інтересів громадян без застереження щодо «інших поважних причин».
 
Тому внесено низку уточнюючих змін до процесуального законодавства, у тому числі щодо можливості прокурора бути позивачем по поданим ним позовам в інтересах держави.
 
Передбачено, що відмова громадянина від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви) подання ним заяви про залишення позову без розгляду позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і є підставою закриття судового провадження.
 
Слід зазначити, що наведені обмеження щодо правозахисної представницької діяльності органів прокуратури України не суперечить принципам Ради Європи та при підготовці Закону максимально враховані рекомендації та висновки Комітету міністрів і Парламентської асамблеї Ради Європи, Венеціанської комісії, Конференції генеральних прокурорів Європи.
 
Подписаться на новости

Поиск по архиву:

Подраздел:
Материал:
ПнВтСрЧтПтСбВс

Выбрать по тегу