Мікросвіт українського села у 100 фото. Сьогодні у художній галереї імені Генріха Семирадського відкриється виставка Олександра Примака "Спосіб життя"

Ірина Куліченко, 5 сентября 2019, 12:06
 

Проект київського фотографа Олександра Примака "Спосіб життя" складається з близько 100 робіт. Вся серія надрукована в техніці ойл-принт (старовинний ручний спосіб друку) і розповідає про життя людей в північних прикордонних областях України.

Автор пропонує глядачеві за допомогою його світлин хоча б на деякій час зануритись у ці глибокі історичні витоки нашого сьогодення.

"Над цим проектом я працював більше чотирьох років, — розповідає Олександр Примак. — В добірку входять фотографії зроблені під час чисельних подорожей прикордонними районами Сумської, Чернігівської, Рівненської та Волинської областей України. Сум і відчай поглинають кожного подорожуючого, коли голос з GPS-навігатора сповіщає про прибуття в кінцеву точку маршруту – але  села, яке ти хотів відвідати, вже нема. І тільки купи чорних колод, які проглядають через густі зарості чагарнику, обабіч дороги, підказують, що тут колись жили люди. 3 1991 року в Україні зникло приблизно 640 сільських населених пунктів. За останні десять років сільське населення в Україні тільки скорочувалось, невпинний відтік населення у міста відбувається і зараз. Не зважаючи на такі сумні факти, в рамках цього проекту я хотів створити образи тих простих людей, які на сьогоднішній день, продовжують жити, а в більшості випадків – виживати, підтримуючи таким чином, вільно чи невільно, українське село. Показати звичайні будні пересічних сільських мешканців, які вікують, в такому особливому, але звичному, для них, оточенні. В світі, в якому жили їхні батьки й діди, і в якому зберіглась та генетично передається з покоління в покоління споконвічна мудрість і досвід. За винятком незначних деталей, в такий спосіб жили і в давнину. Вірили в Бога, обробляли землю, доглядали худобу, народжували дітей, відзначали свята. Мешканці села не бачать в тому своєму мікросвіті нічого дивного чи особливого, трагічного чи приниженного, вони просто так живуть, тому що так було спокон вік. Щоб краще зрозуміти цих людей, цей, особливий для нас і звичний для них, уклад життя, потрібно зануритись на деякій час в це наповнене працею та боротьбою за існування середовище, відчути незабутню, автентичну атмосферу, спробувати пожити, хоча б трохи, за їх, встановленим з давніх давен, порядком буття. “Modus vivendi” в перекладі “спосіб життя” фраза вживається в дипломатії для позначення неформальної домовленості між сторонами певного протистояння. Ось так і живуть, виконуючи ті чи інші неформальні домовленості, з природою, з прогресом та іншими чинниками герої моїх історій".
 
Вхід на виставку — вільний.
Подписаться на новости

Поиск по архиву:

Подраздел:
Материал:
ПнВтСрЧтПтСбВс

Выбрать по тегу