Любомир Левицький: Знiмай лише якiснi стрiчки або не роби нiчого!

12 июля 2017, 07:10
 

Вітчизняний глядач із задоволенням дивиться близькі йому історії з життя, розказані популярними українськими акторами та режисерами. А останнім часом українські продакшени завантажені роботою з головою. Проте ніхто з них не скаржиться — знімати і зніматися хочуть усі. Адже шанс відродити вітчизняну індустрію виробництва кіно- і телефільмів упускати не можна. Про свої плани на майбутнє нам розповів талановитий кінорежисер сьогодення Любомир Левицький.

Біографічна довідка. Любомир Левицький — відомий фільммейкер, режисер першого українського трилера «Штольня» та української версії мультфільму «Теркель і Халепа». Народився 17 вересня 1980 у Верховині. Будучи професійним істориком-археологом, Любомир довго чекав можливості застосувати свої здібності в кіно.
Фанат кіно, він вперше на практиці випробував себе в Німеччині, де жив певний час, працюючи і навчаючись у кіношколі. Там він почав писати сценарії для музичних і рекламних роликів. Повернувшись до України, Любомир прийняв пропозицію Олексія Хорошко стати режисером першого українського молодіжного трилеру.
Любомир зняв кліпи для Потапа, Нью Скул, Квінс, ЮГО, XS, Віталія Козловського, Наталії Морозової, Камалії, Інни Воронової, Ольги Юнакової, Андрія Кравчука, 95 кварталу. Фільмографія: «Теркель і Халепа» (2004), «Штольня» (2006), «20 доларів» (2007), «Обійми мене» (2009), «Ломбард» (2013), «Тіні незабутих предків» (2013), «Хранитель шляху» (2013), «#SelfieParty» (2016), «Egregor» (2017).

— Любомире, скажіть, хто Вас навчав кіномистецтву, або на кого Ви рівняєтесь?
 
— Особисто я надихаюсь трьома режисерами. Це Стівен Спілберг, Гай Річі та Майкл Бей. І люблю кожного. На мою думку, у них свій особливий стиль та знання.
 
— В Україні та за кордоном Ви, Любомире, зараз достатньо відома людина. Як Ви потрапили у кіно?
 
— Ви знаєте, в кінобізнес я прийшов через сценарну майстерність. А писати навчався в Німеччині.
 
— До речі, про німецьку кіношколу. Мабуть, одразу виникає порівняння із вітчизняною. Яка між ними існує різниця на Вашу думку?
 
— В Німеччині я навчався на спеціалізованих курсах, які я не можу порівняти з кіношколами, що є в Україні.
 
— Чи існують хрестоматійні фільми, не Вашого виробництва, які для Вас є чимось сакральним?
 
— Хрестоматійні фільми — це всі фільми Стівена Спілберга. Це майстер, який є генієм в розповіданні історій. Тому в його фільмах є чому навчатись.
 
— Що Ви можете порадити українським режисерам-початківцям, які прагнуть робити національний продукт, але, вибачте за тавтологію, існує чимало «але»?..
 
— Таким режисерам я раджу зосередитись на простих історіях, які так любить глядач. Навчіться спочатку робити прості історії якісними та недорогими, а потім, як навчитесь, я гарантую, що вам під силу будуть і складніші речі. В кіно все поступове, і з кожним днем ти стаєш все краще і краще.
 
— Режисер кіно, напевне, має бути не лише митцем, але й гарним менеджером, тобто вміти залучати кошти у свої проекти?
 
— Так. Мені доводиться поєднувати в собі продюсера і режисера, тому що проекти, які я роблю, є унікальними відносно всього, що виробляється в країні і має молоду аудиторію. Отже треба розбиратись в тому, як повертати кошти інвесторам. Скажу просто — режисер дуже сильно залежить від продюсера, який дасть вам роботу. Тому розвивайтесь багатогранно.
 
— Чи існує темний бік роботи режисера в Україні?
 
— Темний бік роботи режисера — це нестабільність. Ви можете заробити добряче, але проїсти ці гроші за наступні півроку, адже дуже легко можете залишитись без роботи.
 
— Розкажіть про Вашу співпрацю з такою організацією як Держкіно?
 
— Держкіно на сьогодні б’є рекорди по фінансуванню фільмів. Цього року в пітчингу взяли участь близько 15 проектів. Я працюю зараз над проектом «Egregor», який також отримав держпідтримку. Але я беру участь виключно як режисер. Не як продюсер, мені це не цікаво. Люблю незалежність.
 
— Багато хто вважає, що Ваш фільм «Тіні незабутих предків» — це дійсно вітчизняний проект голлівудського масштабу. Певно, є таємниці або нюанси, завдяки яким Вам вдається досягати високої якості кіно?
 
— Я вважаю, що потрібно робити для глядача або суперякість, або не робити нічого. Мені, завдяки практиці, вдалось відкрити певні секрети виробництва, що економлять бюджет. Про них я не можу розказати! (Посміхається. — Ред.).
 
— Тепер трохи про Ваше особисте враження від власного кінопродукту. Яке для Вас мають значення наступні стрічки: «Штольня», «Тіні незабутих предків» та містичний трилер «Egregor», над яким зараз працюєте?
 
— Як вже казав, що прийшов у кіно завдяки написанням сценаріїв. І одразу вирішив знімати велике кіно, навіть якщо воно буде малобюджетним. Мене мучила думка, що в Україні не було україномовного кіно для молоді в кінотеатрах. От так і з’явилась «Штольня». Потім мене мучило і те, що українські фільми не можуть відбити вкладені в них кошти в національному кінопрокаті. Так і з’явились «Тіні незабутих предків». Фільм зібрав в два рази більше грошей, ніж увійшло до його бюджету. А згодом і «Селфіпаті» — комедія для тинейджерів, цей продукт дуже рідко виробляють наші кінокомпанії. Хоча зараз вектор всіх великих українських студій націлений якраз на виробництво романтичних молодіжних комедій.
 
Зараз окрім фільму «Egregor» у мене є ще цікавий проект. Я працюю в Лос-Анджелесі з американською студією над психологічним трилером для молоді BLACK FRIDAY (Чорна П’ятниця). Це американський фільм з американськими акторами для прокату у всьому світі. Не дивлячись на те, що це буде жанрове розважальне кіно, воно має в собі досить сильний соціальний стрижень. Ідея фільму крутиться навколо проблеми інтернет-тролінгу та наслідків, від яких страждають підлітки. Фільм про компанію підлітків-блогерів, які проводять ніч в зачиненому гіпермаркеті з вбивцею-фанатиком. І як виявляється, зібрали їх там не просто так, а для розплати за свою популярність… Там буде і саспенс, і містика, і екшн. Вихід картини в світову дистрибуцію запланований на осінь 2018 року.
 
— Ви співпрацюєте з багатьма музичними колективами, до речі, виступили режисером відеороботи румунського гурту Transylvania [Damn Fun]. Хіт хлопців посідає лідируючі позиції на FM‑хвилях Харкова, що з цього приводу думаєте? І взагалі, з якими гуртами Вам подобається працювати у якості режисера кліпу?
 
—  Transylvania [Damn Fun] — це дуже унікальні хлопці Влад і Костянтин, які несуть в собі дуже багато світла, але в таємничих «ємностях». Дуже містичний гурт, про що говорить і сама назва. Наше знайомство відбулось недавно, і говорили ми не про кліпи, а про кіно. Я розказав про мій намір створити в 2019 році в Україні великий голлівудський містичний екшн під назвою «Відьомський супровід», який буде знято в лісах Карпат та Румунії. І саме в цей фільм дуже «проситься» музика, яку роблять хлопці. Згодом народилась ідея кліпу, де одна з таких відьом могла б бути заявлена як головна героїня (Посміхається. — Ред.). Тому цей кліп на пісню WTF, який ми зняли, буде швидше схожим на кіно, ніж на музичне відео.
 
Тому далі ми плануємо розвивати гурт в напрямку кіно і, звичайно, разом плануємо попрацювати над таким кінопроектом.
 
Я не дивуюсь, що хіт хлопців посідає лідируючі позиції на FM‑хвилях Харкова, адже музика гурту Transylvania [Damn Fun] — це щось зовсім інше, ніж те, що звик чути українець. Це наче і близька музика, але водночас нова.
 
— Як з’явилася ідея кліпу до пісні WTF? Буде щось надзвичайне в відеороботі?
 
— Ідею кліпу вигадали хлопці, але я її дуже серйозно допрацював і добавив в неї багато різних деталей. Я вважаю, що це нормально, коли зустрічаються автор і режисер і доповнюють один одного. В кліпі буде багато нестандартих речей. Його сценарій буде побудований на містиці в форматі екшн. Це буде справжній епізод з голлівудського фільму, адже зі мною працює команда американських профі, а зйомки проходили за голлівудськими технологіями. На майданчику у нас панувала справжня атмосфера кіно — декорації, костюми, реквізити — ми до цього підійшли дуже відповідально! За самим сценарієм глядачеві вдасться побувати в забороненому місці, де проходять справжні, жорстокі бої без правил, де переможе найсильніший, а ставки вже зроблені. Буде все: трюки від кращих каскадерів України, музичний супровід, як на мене, від кращих виконавців унікального стилю — симбіозу Балканіки і інтелігентного EDM гурту Transylvania [Damn Fun].
 
— І наостанок скажіть, щасливий та задоволений Любомир Левицький — це… по-перше, по-друге, по-третє, скільки таких пунктів у Вашому житті повинні бути на високому рівні, або скільки стрічок слід зняти, щоб можна було сказати: «Життя вдалося»?
 
— Щасливий я — це коли я бачу здорових людей навколо себе, родини друзів і колег. Тоді стає на душі тепло і ти можеш спокійно віддатись новому творчому задуму. По-друге — це фінансова віддача твоїх проектів, по-третє — це повні зали вдячних глядачів. Це така ейфорія, яку важко передати словами чи якось описати. Кількість стрічок не так важлива, як їх якість (Посміхається. — Ред.). Тому я не можу сказати, чи це має бути 10 культових стрічок, чи 50 яких-небудь.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Подписаться на новости

Поиск по архиву:

Подраздел:
Материал:
ПнВтСрЧтПтСбВс

Выбрать по тегу